Створення інновацій на уроках

Сьогодні розмаїття різних методик , теорій , систем так наповнило шкільне життя , що вже вважається непристойним не впроваджувати інновації , не „ працювати за...” , не мати своєї концепції .

        Створення інновацій - творчий процес, що відповідає умовам пошуку нового, оригінального, оптимального. У результаті здійснення пошуку не завжди виникає і не завжди повинно виникати нове, тому цей процес некоректно називати інновацією. Скоріше інновація є продуктом процесу творчого пошуку, результатом остаточної розробки нової ідеї. Процес можна назвати інноваційним тоді, коли йдеться про опанування, поширення інновації в педагогічній практиці. Таким чином, педагогічна інновація це не тільки сама ідея, а й певне її оформлення.   Використання інтерактивних технологій - не самоціль. Це лише спосіб створення атмосфери в класі, котра найліпшим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості, дає змогу по-справжньому реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

Існує велика кількість активних та інтерактивних технологій навчання - проблемна лекція, парадоксальна лекція, евристична бесіда, пошукова лабораторна робота, розв'язання ситуаційних задач, колективно групове навчання, ситуативне моделювання. Вони можуть бути використані на різних етапах уроку: під час первинного оволодіння знаннями, під час закріплення й удосконалення, під час формування вмінь та навичок. Їх можна застосовувати також як фрагмент заняття для досягнення певної мети або ж проводити цілий урок з використанням окремої технології. .( Додаток 1-2)

    Умовою успіху розвитку мислення на уроках мови та літератури  є висока пізнавальна активність учнів. Ефективне засвоєння знань проходить завдяки організації уроку, під час проведення якого навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожної дитини. Мої пошуки методів навчання, що підсилювали б  активізацію процесу навчання, дозволяють підвищити актуальність розвивальних і проблемних методів, самостійної роботи, творчих завдань. При цьому психологічно обґрунтованою видається така організація уроку, за якою  діти вчаться не з примусу, а з бажанням і внутрішніми потребами.

    Вважаю, що традиційні уроки дають дитині змогу активно діяти всього кілька хвилин протягом навчального дня, коли , наприклад, вона відповідає біля дошки.

             Левову частку іншого часу учень, у кращому разі, слухає вчителя, а частіше – просто очікує перерви. Пасивність неминуче призводить до втрати інтересу до предмета і навчання загалом, енергія знаходить вихід у порушеннях дисципліни тощо…

             Як же знайти засіб , що залучає дитину до навчальної праці, що дозволяє їй відчути радість пізнання ?

         Для вирішення цієї проблеми рекомендується використовувати „розминку”, яка замінює так звані організаційні моменти уроку і до того ж відіграє певну роль в обґрунтуванні навчання.

         Подивіться у вікно. Зранку накрапав дощик і було холодно, а зараз теплі промені сонця лоскочуть ваші обличчя. Погоду, особливо весняну, порівнюють з манірною, вередливою жінкою, у якої часто змінюється настрій.

Завдання.

                 Що спільного є між погодою та людиною?

         Гра... Вона входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають „восьмим чудом світу”.

„Казка, гра, фантазія - життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень”, - писав В. Сухомлинський. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення - це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя і учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав'язується дітям, не викликає у них неприємних відчуттів. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного.

Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може біти різною - це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою. («Ланцюжок», «Мовна регата», «Морський бій», «Літературний хокей»)

         Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Якщо учитель постійно організовує на своїх уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання – якісними.

         Однією з технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей є технологія формування та розвитку критичного мислення, яка є процесом, коли ставиться проблема, продовжується пошук і осмислення інформації і приймається рішення щодо розв’язання поставленої проблеми.

         Треба пам’ятати, що критично мислити учень може у будь-якому віці, але навчитися мислити критично не можна протягом одного уроку. Для цього необхідне систематичне застосування прийомів і методів, які б навчили учнів мислити критично та вдосконалювали і розвивали ці вміння. ( Додаток 3)

         Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5-ти основних етапів:

1. Розминка.( «Метод прес», «Рюкзак», «Розминка», «Сенкан», «Асоціативний кущ», «Есе», «Ключові слова»)

2. Обґрунтування навчання.( «Метод прес», «Есе»)

3.Актуалізація. ( «Обери позицію», «Метод прес», «Сюрприз», «Асоціативний кущ», «Есе», «Ключові слова»)

4.Усвідомлення змісту. ( «Різнокольорові капелюшки», «Дискусія», «Критичне читання тексту в парах»)

5. Рефлексія. ( «Обери позицію», «Метод прес», «Самооцінка», «Сюрприз», «Рюкзак», «Різнокольорові капелюшки», «Розумний куб», «Сенкан», «Асоціативний кущ», «Есе», «Ключові слова»).

Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів.

На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу.

В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв'язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

Мозковий штурм спонукає учнів виявляти уяву та творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.

Дискусія - є широким публічним обговоренням якогось спільного питання.

Казка, гра, фантазія - життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень.