М. Куліш “Мина Мазайло.” Мова як засіб характеристики героїв. Проблематика та актуальність    твору

              Мета:             допомогти  учням усвідомити значення моральних та    суспільних проблем твору; з’ясувати особливості показу процесу українізації 20-х рр.;  розвивати аналітичне мислення, мовлення учнів, навички характер истики героїв драматичного твору; виховувати любов до рідного народу та негативне ставлення до проявів шовінізму й крайнього  націоналізму в суспільстві, прищеплювати найкращі людські почуття, формувати естетичні смаки.

Тип уроку:         урок засвоєння нових знань.

 Обладнання:портрет М.Куліша, текст твору «Мина Мазайло», мультимедійна дошка, комп’ютер, презентація до твору М.Куліша «Мина Мазайло»,  уривки з фільму «Мина Мазайло», тлумачний словник української мови.

Перебіг уроку:

 I.   Організаційний момент.

ІІ. Вступне слово учителя (слайд 1.)

                                                           

 Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми, українці, забули, що ми — українці?

В.Баранов

    Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати творчість відомого українського  письменника, найталановитішого драматурга Розстріляного Відродження Миколи Гуровича Куліша. «Ох і драматург же був!Світ бачив по-новому і писав по-новому – як Тичина в поезії, Курбас на сцені, Довженко в кіно»(Олександр Підсуха)

Творчість М.Куліша порівнюють з феєрверком. Один за одним виходять його твори – «97», «Патетична соната», «Маклена Граса», «Комуна в степах», «Прощай село». Драматург пише «Народний Малахій».Устами головного героя саме цього твору було проголошено актуальну і в наш час фразу «Кажіть руською мовою, не ґвалтуйте української…»

 М.Куліш був патріотом своєї країни, не стояв осторонь болючих проблем. «Ми маємо обминання в нашій літературі таких важливих, пекучих проблем, як національна…Я не можу обійти цієї проблеми й не хочу розв’язувати її в білих рукавичках». У 1929 році написана  п’єса «Мина Мазайло». «Український театр дістав свою найкращу, може, свою єдину комедію, якщо властивістю комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію на підложжі глибокого змісту»,- писав Юрій Шерех.

ІІІ. Інтелектуальна розминка

 1.Коли й де відбувається дія, показана в творі?

2.Що хоче додати до свого прізвища Мокій Мазайло?

3. Яке завдання дала Рина своїй подрузі?

4. Яким чином Мина хоче покращити знання російської мови?

5. Хто прийшов на допомогу Мокієві у родинній дискусії?

6. На яке нове прізвище Мина хоче поміняти своє?

7.  На  чиєму боці опиняється дядько Тарас при голосуванні?

8. За що звільнено з посади Мину  ?

       ІV. Актуалізація знань учнів:

1.Бесіда з елементами розповіді:

         У 1929 році на пленумі в Управлінні мистецтв Микола Гурович сказав: «Треба писати повноцінні твори і висвітлювати теми так, щоб вони проймали цілу епоху, а не лише перспективи сьогоднішнього дня. Драматичний твір не повинен бути метеликом, що живе один день». М.Куліш як письменник, суспільний діяч і просто українець не міг залишитися байдужим до змін  у суспільстві, намагався про них розповісти. У драматичному творі це було можливим тільки через висловлювання героїв.

 - В чому полягає основний конфлікт твору?

- Чи є підстава змінювати прізвище в героя твору? Що означає його прізвище?

 («Ще з діда Мазайло-Квач прозивався і чумацькі колеса мазав», «Мазав, щоб не пропала тая козацька слава, що по всьому світу дибом стала, а ти моє славне прізвище міняєш»).

-  Чи є  він є винятком у своєму бажанні змінити прізвище?

-  А як вважаєте ви, чи може прізвище вплинути на долю людини?

-  В якій ситуації ви б могли погодитися змінити прізвище?

   

       V. Оголошення теми, мети  уроку. (слайди 2, 3)

VІ Вивчення нового матеріалу

1.     Слово вчителя

Щоб згадати  історичний відрізок часу, який зображено у п’єсі , давайте звернемося до фактів. В квітні 1926 року на сесії ЦВК СРСР В.Чубар сказав:» Я заявляю со всей ответственностью, что у нас русский язик так же общепринят, как и украинский, но надо добиться того,  что когда в учреждение приходит крестьянин, знающий родной язик, ему ответили на том же языке, который он понимает…»

У 1923 р. секретар ЦК КП(б) Д.Лєбєдєв виступив з теорією, в якій доводив, що в Україні точиться боротьба між двома культурами: пролетарською передовою російською  селянською відсталою українською. Більшовики в цій боротьбі були на боці російської.Теорія невдовзі була засуджена  , але настрої залишилися.

Ідея українізації  гуманна, проте з самого початку визначено, що українська мова – це мова селян. Також чітко окреслене завдання: примусити вчити мову службовців.

  В результаті  з явилися такі  люди як Мина, які заради того, щоб не вважатися селянином,що в  психології більшості асоціювався з людьми 3-го сорту,  йшли на відступництво від свого, національного.

2       . Представлення результатів роботи домашніх груп

3       . Домашнім завданням для вас було опрацювати образи твору, дати їм цитатну характеристику

І група –   Мина Мазайла: 

- Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб зробити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади.

- Оце саме ге і є моє лихо предковічне. Прокляття, якесь каїнове тавро, що по ньому мене впізнають навіть тоді, коли я розговорю не те, що чистою руською, а небесною, ангельською мовою…оце саме « ге» увесь вік і кар’єру поламало … 

-                     Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови.

-                     -Ой-о !Залишаю!Залишаю корінь, тільки не чіпайте мене, діду, не чіпайте мене, Боже мій, Боже мій!

-                       ношу я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло! Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло

-                     («Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти— Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!*

ІІ група – слова Мокія:

-                      -Говорить про титри кінокартин!От, наприклад, записи в «Звенигорі»-краса!Стильні, поетичні, справжньою українською мовою писані.

-                      А подивіться ви на написи по других кінокартинах.Олива з мухами!Немов нарочито псують таку прекрасну, таку милозвучну мову…»

-                     Сиджу сам удень і вночі перебираю, потужно вивчаю забуту й розбиту і все таки багату, прекрасну нашу мову! Кожне слово! Щоб не пропало, знаєте, щоб пригодилось на нове будування. Бо вивчивши мову так сяк, нічого прекрасного з неї не складеш.

-                      - Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто?

-                     (перегляд фрагменту з п’єси про красу українського слова «бринить»)

ІІІ група – характеристика Улі

« Уля як Уля»

Перегляд фрагменту фільму

ІV група – слова дядька Тараса:  

 - Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було... Попереджаю!

 -Чи, може, й ви мене не розумієте, як ті у трамваї... Тільки й слави, що на вокзалі «Харків» написано, а спитаєш по-нашому, всяке на тебе очі дере... Всяке то тобі штокає,   — приступу немає.

- наші селяни не українці!Га!..Та тому вже тисяча літ, як вони українці, а їх все не називають за українців

« Ми расєйщини в нашій мові ніколи не заводили, ав ви що робите?Є своє слово універсал, а ви маніфеста заводите… Рідне слово пристрій ви на апарат обернули, а забули, як у народній мові про це говориться?

(Це представник старої патріархальної школи. Він виступає за збереження всього старого і заперечує нове, він ладен вигадати нові слова, аби тільки не позичати в когось»…Але він справді любить країну, має здоровий глузд,знає історію, але це слабка людина, яка не здатна відстояти власну думку.

Уривок з фільму

  V група – слова тьоті Моті:

 - Та в „Днях Турбіних” Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна...

- Я так і знала, я так і знала, що тут діло нечисте... Так от вони хто, ваші українці! Тепер я розумію, що таке українська мова. Розумію. Австріяцька видумка, так?

- По- моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованой.

- да єтого не может бить, потому што єтого не может бить нікада!

- Нащо, питаюсь, нащо ви нам іспортілі город

Коли в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають українською мовою, вона  вигукує – «єто ж просто безобразіє»

Історичний коментар заздалегідь підготованого учня:

Попри те, що українізація відбувалася під акомпанемент червоного терору, її успіхи все ж були вражаючими: вже на кінець 1927 року українською мовою вчилося 77 відсотків школярів, а на 1932 рік на 88 відсотків було зукраїнізовано пресу.

Як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація виходить з-під контролю, кампанію українізації було припинено в 1932-33 роках.Мільйони виморених голодом українських селян і 80 відсотків репресованих кадрів української культури – негативний підсумок українізації. До речі Сталін не приховує того, з якою метою було дозволене контрольоване більшовикками національне відродження, що офіційно потрактовувався як розквіт націй. Як говорив він на 16 зїзді ВКП(б) (1930)» Треба дати можливість національним культурам розвинутись і розгорнутись… щоб створити умови для злиття їх в одну спільну культуру з однією спільною мовою»

Численні факти свідчать , що на розгортанні національних культур( в першу чергу української та білоруської) правляча верхівка поставила крапку вже на початку 30-х років. Так у постанові ЦК ВКП (Б) та Раднаркому СРСР від 14 грудня 1932 року вказувалося, що в ряді районів України Українізація вийшла з-під контролю і посприяла посиленню впливу буржуазно-націоналістичних елементів.

Порівняно з попереднім 1932-33 навчальним роком вже в наступному навчальному році кількість українських шкіл зменшилася ва Україні на 270, а кількість російських зросла на 198

Уривок з фільму « Мина Мазайло»

VІ група – слова комсомольців:

- Ми, члени КСМУ, обговоривши питання про прізвище взагалі, принципово подаємо таку пропозицію: ми переконані, що за повного соціалізму поміж вільних безкласових людей поведуться зовсім інші, нові прізвища. Можливо, що й  не буде окремих приівищ.... А просто так, що кожний член великої всесвітньої трудової комуни замість прізвища матиме свого нумера, і все...

Зачитуються  цитати, робляться  висновки.

Отже, заходи й наміри  влади щодо українізації були не щирими. Саме тому її пізніше називали “фальшивою”.

Історичний коментар:

Паралельно з українізацією йшло нечуване нищення українського народу; розгром Української Автокефальної Православної церкви , розгром Української Академії наук з припиненням видавничої діяльності, розгром української кооперації, переслідування і масове знищення передової інтелігенції.У 1932-33 році додався ще й штучний голод. Як сказав відомий історик Р.Конквест, Сталін винищував українських селян насамперед тому, що вони українці, а вже потім селяни.

 Українізація мала негативні і позитивні наслідки,  і кожна людина сприймала її по-своєму.

  -   На які групи поділилися представники родини після новини про можливу зміну прізвища?

(Слайд 6)

прихильники російської мови                          прихильники  української мови         

                                                                        

                                                                        

Мина Мазайло                                                              Мокій

Тьотя Мотя                                                                   дядько Тарас

Килина Мазайло

Рина

Чи можна було розв’язати конфлікт твору шляхом компромісу?

Учні висловлють свої думки щодо вирішення цієї проблеми, роблять висновки.

           Кожен повинен знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації. Як називаються такі люди?

(Патріоти)

Поряд із поняттям патріотизму часто вживають такі слова, як “націоналізм”, “шовінізм”. Чи можете ви пояснити їх значення?

-                     А хто такі манкурти?

     Запис на дошці: (Слайд 7)

Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.

Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості.

 Манкурт – особа, що відмовляється від свого народу, національності.

Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.

Проведіть паралелі між поняттями і героями твору. Відповідь аргументуйте

-                      Кого ж із героїв комедії можна вважати патріотом? Висловіть свою думку, аргументуйте за допомогою цитат.

-                     А що можна сказати про Моку? Чим він зайнятий щоденно? Як називають його інші члени родини? Як поводиться із коханою дівчиною?

   Автор  сміється над ним, а не схвалює. Чому?

(Його боротьба за українську мову - не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, але не змістом. Любов до свого викликала у нього нехіть до іншого, його відношення до мови як науковця)

Зробимо висновок: які риси об’єднують   героїв?

(Бездуховність, міщанство)

-                     Яка ідея твору?

 Інтерактивна вправа « Коло ідей» Визначення ідеї твору

-                     РОЗВІНЧАННЯ ДУХОВНОЇ ОБМЕЖЕНОСТІ  НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНІЗАЦІЇ, ВТІЛЕНЕ В ОБРАЗАХ МИНИ, МОКІЯ, ТЬОТІ МОТІ, ДЯДЬКА ТАРАСА

-                     САТИРИЧНЕ ВИКРИТТЯ БЕЗДУХОВНОСТІ ОБИВАТЕЛІВ, ЩО ЗРІКАЮТЬСЯ МОВИ, КУЛЬТУРИ, ТРАДИЦІй.

-                      А які ж проблеми піднімає автор у творі? Як ми бачимо ці проблеми?

(Збереження єдності родини, історичного прізвища як духовної цінності роду,  рідної мови, бездуховності, проблема добра і зла, батьків і дітей, кохання)

Отже, які моральні проблеми суспільства висміює автор у своїй комедії?

Проблеми взаємовідносин батьків і дітей

-                     Мина Мазайло загрожує синові: «Заставлю!Виб’ю з голови дур український! А як ні- то через труп переступлю.Через труп!..» або «Уб’ю!..Вижену з дому»

Мати Лина Мазайло каже : «Може, проклясти!»

Часті сварки матері і доньки, кожна вважає себе розумнішою за іншу…

Проблема кохання

Замість слів кохання Мокій говорить : «Ах, Улю!Мені вже давно хотілось вам сказати. Хотілось сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю! Давайте я вас українізую»

 VІ Закріплення вивченого матеріалу      (Слайд 8)

1.                     Слово вчителя

Сценічна історія комедії «Мина Мазайло» (Слайд 10)

Головрепертком республіки дав п’єсі «Мина Мазайло» у тому ж таки 1929 році категорію «А» - найсприятливішу для повсюдного оприлюднення. Тож п’єса тріумфально обійшла театри Дніпропетровська і Херсона, Одеси і Вінниці, Житомира і Маріуполя. У київському театрі ім.І.Франка її поставив режисер Гнат Юра, а у харківському театрі «Березіль» - Лесь Курбас.

Але як тільки українізацію було згорнуто, п’єсу одразу ж заборонили, як і ряд інших творів Миколи Куліша

 Твір М.Куліша пережив епоху і з успіхом ставиться і в наш час, чому?

 Інтерактивна вправа «Мікрофон»

-                     Вважаю , що актуальність трагікомедії М.Куліша «Мина Мазайло» в тому…

-     Отже, твір змушує сприймати його не очима, а серцем, читати й перечитувати, сміятися й замислюватися над проблемами, які корінням сягають у далеке минуле.

VІІ. Узагальнення й систематизація знань:

Інтерактивна вправа «Коло ідей»

-                     Як ви вважаєте, як складеться подальше життя Мини?

VІІІ. Підсумки уроку:

 Ми знаходимо у п’єсі стільки гумору, асоціацій, стільки відповідей на болючі питання того часу, що закінчити урок хочу словами Остапа Вишні «Отже, читайте «Мину Мазайла, товариші!»

ІХ. Домашнє завдання:

   Написати твір      за комедією   « Значення драми « Мина Мазайло» вчора й сьогодні»