О. В. Риба,

зав. НМЛ мов та  літератур   національних   меншин

рекомендації щодо викладання світової літератури у 2014/2015 навчальному році

Світова література — один із небагатьох предметів освітнього компонента, де можна поставити знак рівняння між навчанням і вихованням людини всесвіту, тому що саме він прилучає дітей до загальнолюдських цінностей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур, що в наш час вкрай необхідно.

Вивчення світової літератури в 5–6‑х класах у 2014/2015 н. р. здійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5–9‑х класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 р. № 664 (автори: К. В. Таранік-Ткачук, С. П. Фоміна, О. В. Ревнивцєва, Т. П. Сегеда, Н. В. Они­щенко; кер. авт. кол. О. М. Ніколенко).

Вивчення світової літератури у 7–9‑х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році, як і у минулих роках, буде здійснюватися за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Ю. І. Ковбасенко, Г. М. Гребницький, Н. О. Півнюк, К. Н. Баліна, Г. В. Бітківська ; кер. авт. кол. Ю. І. Ковбасенко ; за заг. ред. Д. С. Наливайка. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — 112 с.

Вивчення світової літератури у 10–11‑х класах старшої профільної школи здійснюватиметься відповідно до рівня навчання (стандарту, академічного, рівня профільної підготовки) за скоригованими та доопрацьованими програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (наказ МОН України від 28.10.2010 р. № 1021):

 Світова література. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту / уклад.: Ю. І. Ковбасенко (кер. авт. кол.), Г. М. Гребницький, Т. Б. Недайнова, К. Н. Баліна, Г. В. Бітківська, I. A. Тригуб, О. О. Покатілова. — К. : Грамота, 2011.

 Світова література. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями. Академічний рівень / уклад.: Ю. І. Ковбасенко (кер. авт. кол.), Г. М. Гребницький, Т. Б. Недайнова, К. Н. Баліна, Г. В. Бітківська, I. A. Тригуб, О. О. Покатілова. — К. : Грамота, 2011.

 Світова література. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям. Профільний рівень / уклад.: Ю. І. Ковбасенко (кер. авт. кол.), Г. М. Гребницький, Т. Б. Недайнова, К. Н. Баліна, Г. В. Бітківська, I. A. Тригуб, О. О. Покатілова. — К. : Грамота, 2011.

Слід пам’ятати, що програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, в якому вчитель, враховуючи передбачену кількість годин на вивчення тем у межах розділу, розподіляє години на вивчення художніх творів, визначає види навчальної діяльності, планує форми роботи, що спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування умінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми. Це дає вчителю можливість вільно і творчо підійти до реалізації програми в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні умови викладання (наявність художніх текстів; використання інформаційно‑комунікаційних технологій; рівень володіння іноземними мовами, знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання тощо).

Звертаємо увагу, що кількість видів конт­ролю в процесі вивчення світової літератури у кожному класі не змінювалося декілька років. Таблиця рекомендованого розподілу годин була надрукована у журналі «Наша школа», № 4, 2012 р. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу.

У 8–9‑х класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків з розвитку мовлення.

Нагадуємо, що домашній контрольний твір, враховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасних учнів, не є продуктивною формою контролю і не дозволяє об’єк­тивно визначати знання учнів з певної теми. Тому пропонуємо обирати таку форму домашньої творчої роботи (твори епістолярного жанру, публічні виступи, створення фанфіків тощо), щоб учні мали змогу виконати її самостійно.

Наводимо приклади видів

— контрольних робіт: тест, відповіді на запитання, контрольний літературний диктант, анкета головного героя, комбінована контрольна робота, письмовий контрольний твір;

— робіт з розвитку мовлення — складання оповідання (казки) за прислів’ям, добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору, введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі, усний переказ оповідання, епізоду твору, твір-характеристика персонажа, написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом, написання вітального слова на честь літературного героя, твір-опис за картиною, складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника), підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) — індивідуального чи колективного — з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника, складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації; написання реферату, ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору, написання листа авторові улюбленої книжки, інсценізація твору (конкурс на кращу ін­сценізацію уривка твору).

Викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі світової літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні. За наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, стилістичних особ­ливостей твору мовою оригіналу) бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовою оригіналу. Слід враховувати, що специфіка предмета «Світова література» вимагає від вчителя використання на уроці соціокультурного компонента, «діалогу культур» та фахових знань. Такій підхід орієнтує учнів на співставлення картин світу в контексті національних та світових процесів.

Перелік вимог щодо основних видів оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури, оцінювання контрольних творів міститься у методичному листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1/9‑426 від 01.06.2012 року. Щодо виконання письмових робіт і перевірки зошитів зі світової літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількості, призначення та особливостей оформлення зошитів з предмета, рекомендації можна знайти у відповідному методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури.

Про зміни, які можливі у наступному навчальному році, буде надруковано у серпневому випуску інформаційного збірника Міністерства освіти і науки.

Особливості викладання світової
літератури у 6‑му класі

У 2014/2015 н. р. особливу увагу необхідно приділити вивченню світової літератури у шостому класі, тому що шестикласники вперше будуть вивчати літературу за новою програмою. Нагадуємо, що у 6‑му класі продовжується перший етап літературної освіти — це прилучення до читання. Тому вчителю світової літератури необхідно особливу увагу приділити подальшому формуванню в учнів стійкого інтересу до літератури, прилученню їх до читання всіма засобами, вихованню на кожному уроці світової літератури моральних якостей школярів, їх національної самоідентифікації, розуміння значення рідної мови та літератури для розвитку культури загалом, формуванню в учнів основних умінь інтерпретації художнього твору, оцінювання літературних героїв, авторської позиції, розвитку навичок зв’язного мовлення (як усного, так і писемного) в процесі підготовки різних видів робіт (висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання плану твору, написання твору на літературну тему та ін.).

Звертаємо увагу на збільшення варіативного компонента програми на 14 годин у 5‑му класі та 12 годин у 6‑му класі з 70 годин на рік (табл. 1).

Таблиця1

Клас	Всього годин	Текстуальне вивчення творів	Розвиток мовлення	Позакласне читання	Резервний час
5	70	56	4	4	6
6	70	58	4	4	4

Важливим також є те, що відповідно до програми вивчення світової літератури в 5–6‑х класах завершується спеціальним розділом, який не передбачався у попередніх програмах, — «Сучасна література», де представлені твори різних жанрів, популярні в різних країнах і пов’язані з проблемами сучасної молоді, тенденціями розвитку сучасного літературного процесу і культури загалом. Новий розділ «Сучасна література» сприятиме активізації читацької активності учнів, реалізації їх особистісного вибору цікавої книжки. Також відповідно до Концепції літературної освіти зберігається орієнтація учнів на читання художніх текстів у повному обсязі (в програмі зменшено кількість і обсяг творів, але бажано, щоб учні їх прочитали повністю, що сприятиме формуванню поваги до книги).

Для полегшення складання календарно-тематичного планування пропонуємо можливий варіант розподілу годин на вивчення художніх творів, розвиток зв’язного мовлення, позакласне читання (табл. 2).

Таблиця 2

Тема за програмою		Уроки розвитку зв’язного мовлення	Уроки позакласного читання	Всього годин
58		7	7	70
I семестр
27		3	2	32
Вступ (1 година)	Література як вид мистецтва. Художній образ.			1
Міфи народів світу (6 годин)	Грецькі міфи. Міф про Прометея. Міфи про Геракла (1–2 міфи). Дедал і Ікар. Нарцис. Пігмаліон і Галатея. Орфей і Еврідіка. Деметра і Персефона (3–4 за вибором вчителя). Індійські міфи. Творення. Про створення ночі. Про потоп. Про золоті часи (2–3 за вибором вчителя). Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет (1–2 за вибором вчителя).	Нарцис. Усний переказ тексту міфу за простим планом		7
Мудрість байки (3 години)	Байка як літературний жанр, її характерні ознаки, особливості художньої будови, повчальний зміст. Езоп. «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Крук і лисиця», «Мурашки й Цикада» (2–3 за вибором вчителя). І. А Крилов «Квартет», «Бабка й Муравель», «Вовк і Ягня» (1–2 за вибором вчителя).	Урок виразного читання поетичних творів. Добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею байки		4
Пригоди і фантастика (17 годин)	Ж. Верн «П’ятнадцятилітній капітан», Р. Л. Стівенсон «Острів скарбів» (1 твір за вибором учнів) Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня в прозі». М. В. Гоголь «Ніч перед Різдвом»	Складання анкети головного героя або складання цитатних характеристик героїв твору	Дефо Д. «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо» О. Генрі. «Вождь червоношкірих». Світ дитини й світ дорослих в новелі	20
II семестр
30		4	4	38
Людські стосунки (14 годин)	А. П. Чехов «Хамелеон», «Товстий і тонкий». Джек Лондон «Жага до життя». Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома», В. Г. Короленко «Сліпий музикант» (1 твір за вибором вчителя) Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц».	Усна характеристика основних персонажів твору з висловленням власного ставлення до них. Твір-роздум за одним із афоризмів казки-притчі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»	Троєпольський Г. Н. «Білий Бім чорне вухо»	17
Поетичне бачення світу (6 годин)	Мацуо Басьо «Хайку». Роберт Бернс «Моє серце в верховині…». Генрі Лонгфелло «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором вчителя). Джанні Родарі «Листівки з видами міст»	Створення власних хайку за принципами художнього паралелізму та асоціацій за ключовими цитатами	Тургенєв І. С. Вірші в прозі («Горобець», «Собака», «Жебрак» та ін.) (2–3 за вибором)	8
Образ майбутнього в літературі. У колі добрих героїв (4 години)	Рей Дуглас Бредбері «Усмішка». Роберт Шеклі «Запах думки»		Р. Бредбері. «Все літо в один день» та інші оповідання (1–2 за вибором)	5
Сучасна література (4 години)	Астрід Ліндґрен «Брати Лев’яче серце», «Міо, мій Міо» (1 за вибо­ром). Міхаель Андреас Гельмут Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас». Крістіне Нестлінґер «Конрад, або Дитина з бляшанки».	Відгук на прочитану книгу	Шмітт Е. Е. «Оскар і Рожева Пані»	6
Узагальнення та систематизація матеріалу вивченого протягом року (2 години)				2

Нагадуємо: у пояснювальній записці до чинної програми зазначено, що кількість годин на вивчення розділів і тем є орієнтовною, тому вчитель, виходячи з конкретних умов навчання, має право самостійно здійснювати перерозподіл годин протягом навчального року та використовувати години резерву за власним бажанням і навчальною необхідністю: для поглиблення вивчення окремого твору, на позакласне читання, на розвиток зв’язного мовлення.

На нашу думку, вчителю доцільно, крім освітнього мінімуму програми, в якому вказана література для позакласного читання, враховуючи читацький інтерес та рівень розвитку школярів, потребу у формуванні знання літературного краєзнавства, при складанні календарно-тематичного планування передбачати вивчення творів «золотого фонду» світової літератури, тим самим логічно розширюючи та доповнюючи список програмних творів.

Серед інтерактивних форм роботи на уроках світової літератури поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовуються під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань. З метою надання школярам більших можливостей для спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчання на уроках світової літератури в усіх класах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.

Важливим засобом заохочення сучасних школярів до освоєння літературних скарбів народів світу може стати використання можливостей Інтернету. Для цього доцільно більш активно використовувати на уроках світової літератури та у позаурочній діяльності інформацію, розміщену на відповідних тематичних сайтах. Серед найцікавіших сайтів учням слід рекомендувати такі:

Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http://ae-lib.narod.ru

Електронна бібліотека «Джерело»: http://ukrlib.com

Бібліотека Українського центру: http://ukrcenter.com

Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http://chl.kiev.ua

Кожен з цих сайтів має специфіку щодо свого наповнення та використання у навчальному процесі. Так, на сайті «ae-lib.ru» (україномовна «Електронна бібліотека світової літератури») представлено всі нині чинні шкільні програми зі світової літератури. У текстах цих програм активізовано назви літературних творів, що дає змогу швидко віднайти й прочитати повний текст будь-якого з програмових творів на моніторі комп’ютера та роздрукувати його для подальшого користування поза мережею. Усі художні тексти супроводжуються відповідними літературознавчими та методичними матеріалами. Безумовно, користування такою системою накопичення й систематизації навчальної інформації зі світової літератури сприятиме формуванню стійкої мотивації до вивчення літератури, розширенню культурно-пізнавальних інтересів учнів.

Окремо слід відзначити наявність на згаданих сайтах найкращих творів як в украї­номовних перекладах, так і мовою оригіналу. Це дозволяє в процесі вивчення світової літератури активніше використовувати мову оригіналу літературного твору, який вивчається. Така робота сприятиме не лише літературній, а й мовній освіті школярів, зростанню їхньої комунікативної компетентності.

Більш повний перелік сайтів електронних бібліотек, перелік монографій, посібників, словників, довідників та періодичних фахових видань вчитель світової літератури може знайти у додатку № 2 до Програми «Сучасна науково-методична література для вчителя», яка розміщена на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua).

І на закінчення, хочеться ще раз зазначити, що основою формування цілісної картини світу дитини, визначення місця в ній, оволодіння критеріями оцінки та інтерпретації соціальних, культурних і природних явищ є гуманітарне мислення. Особлива роль в процесі пізнання учнями світу культури належить саме літературі як мистецтву слова, що поряд з іншими видами мистецтва у концентрованому вигляді віддзеркалює духовне життя людини, стає потужним засобом виховання «людини культури». Академік Д. Затонський стверджує: «Світова література — це вікно в світ, який робить фактом пізнання окремої особистості весь багатокольоровий духовний світ людства. Відкрити вікно в цей світ — означає надати можливість українському читачу побачити сучасну світову літературу: оригінальність творів, переклади, різноманітну трактовку цих творів, особ­ливості розвитку національної літератури».