"Сміливі    завжди  щастя   мають»

 ( І.Багряний. «Тигролови». Проблема свободи й боротьби за своє визволення в романі.  )

Мета уроку:

 - розкрити сюжетно-композиційні та жанрові особливості                           твору, визначити проблематику твору, схарактеризувати  образи героїв твору, закріпити вивчене про сюжетні лінії;

-         розвивати навички ідейно-художнього аналізу твору, навчити мотивувати вчинки героїв,

-         на матеріалі роману виховувати бути вольовими людьми, яскравими особистостями; виховувати почуття гордості за свою країну.

 Очікувані результати: учні вміють визначати проблеми, порушені у творі, розкривають сюжетно-композиційні та жанрові особливості роману, характеризують  образи героїв.
Обладнання уроку: презентація до уроку (слайди), запис пісні І. Бобула «На Україну повернусь», тексти роману «Тигролови», тести.
Епіграф:                       Ми є. Були. І будем Ми!

                                                                                    Й Вітчизна наша з нами.

                                                                                         І.Багряний   

  (Слайд 1)                   

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.

1.     Вступне слово вчителя. ( Звучить пісня  « На Україну повернусь»)
   «Нашого цвіту по всьому світу». Ці слова вже стали крилатими. Бо нема, мабуть, на земній кулі країни, де б не жили українці. Як не було й немає такої країни, в якій б за те, що людина любить свою землю, її людей, береже традиції своїх батьків, шанує материнську мову, прагне бути вільною, знищували.
    Страшні, трагічні роки сталінського геноциду. Скільки було страчено талановитих людей, цвіту української нації. Скільком довелося покинути Батьківщину, податися на чужину, щоб не зрадити себе, не зректися свої любові, залишитися українцем не на Україні. Всі вони мріяли повернутися на землю своїх батьків.
    Але тільки сьогодні повертаються імена вчених, художників, письменників, імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя. Повертаються своїми творами знаними у світі, але, на жаль, не в Україні. Серед них І. Багряний – письменник, публіцист, людина, для якої найбільшим щастям було повернутися на Україну і побачити її вільною й незалежною. Повертається своїми прекрасними творами, провідною ідеєю яких є віра в те, що потворна радянська дійсність не знищила й не знівечила людського й національного духу української людини. Давайте повторимо короткі відомості про письменника.

 

ІІ. Оголошення теми та мети уроку (учні записують тему уроку) Слайд 2
ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями матеріалу уроку.

1.      Розповідь про історію написання твору. Слайди 3,4
     І. Багряний належить до тих майстрів слова, які послідовно і протягом усього життя прагнули нести правду про суть сталінського режиму. Вся його творча біографія – це постійна сутичка з тоталітарною системою, яку він таврував за позбавлення людини людської гідності. Цьому підтвердженням є роман "Тигролови", який був написаний у 1944р. в Моршині впродовж 14 днів і в цьому ж році здобув першу премію на літературному конкурі у Львові. Твір перекладали англійською, голландською, німецькою мовами. У Німеччині ця книга з ілюстраціями виходила тричі. Німці читали з великим захопленням, купували  на день народження, або для першого причастя. В Україні твір вийшов окремою книгою тільки у 1991р.
    В основі пригодницько-екзотичного, за визначенням самого автора, роману – безпосередні враження і переживання під час втечі з далекосхідного концтабору.
     «Мені не треба нічого вигадувати. Життя товпилося в моїй душі і виривалося, як Ніагара. Країну, про яку я писав, я любив, як свою другу батьківщину, хоч потрапив до неї невільником.... Всі ці люди були тими, з ким я міг переживати втіху розмов на материній мові в далекій чужині та ще й невільником. Ті люди ніколи не випадуть з моєї пам'яті...».

Визначте проблематику твору. Слайд 5

2.      Бесіда за змістом твору.

    - Чому роман став настільною книгою німецької молоді?

(Бо твір вчить підніматися над муками, жити в будь-яких умовах, виживати в екстремальних ситуаціях)
     - Про який час йдеться у романі?

Учитель. У період масованих репресій досить було одного необережного слова чи вчинку, щоб бути знищеним. Але були ті, що ставали у двобій з долею і вигравали поєдинок:
-         Жить!
-         Відплатить!
-         Або вмерти!
Учитель. Кому належать ці слова?
Учні. Григорію Многогрішному.
Учитель. Як ви вважаєте чи випадково автор дає своєму героєві прізвище Многогрішний? Чи це закономірно?
Історична довідка про гетьмана Многогрішного (Слайд 6)
Многогрішний Дем'ян Гнатович – гетьман Лівобережної України (1668-1672рр.), ставши спільником Дорошенка, почав неприязні дії проти Москви. Сам висловив великоруському гінцю Танєєву намір нізащо не віддавати Києва полякам і разом з Дорошенком воювати з Польщею. Перш ніж московський уряд вирішив, як вчинити з доносами на Многогрішного, проти останнього було організовано змову... 13 березня, вночі, змовники схопили Многогрішного і відправили до Москви, де гетьмана було катовано. Дем'ян відкидав звинувачення у зраді, але зізнався, що в п'яному стані говорив "несамовиті промови". Старшини від імені всього малоросійського народу просили стратити колишнього гетьмана і його брата. Засуджених вивели на страту у Москві однак цар вислав гінця з повідомленням, що він змінює смертну кару засланням у Сибір. Григорій Многогрішний – українець, його рід має славні традиції в особі першого каторжника Сибіру гетьмана Дем'яна Многогрішного.
Учитель. Хоча пройшли роки від часу заслання гетьмана до Сибіру. Його нащадки знову і знову стають вигнанцями з рідного краю.
     Ця історія повторюється з Григорієм Многогрішним.
    У творі дві сюжетні лінії. Перша пригодницька – це лінія перебування Многогрішного в тайзі. Саме з цієї лінії починається твір.
Учитель. Які образи – символи створені у романі?

Орієнтовані відповіді учнів
Перший розділ свого роману І. Багряний називає «Дракон».

«Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон. Не з китайських казок і не з пагод Тибету – він знявся десь з громохкого центру країни «чудес», вилетів з чорного пекла землі людоловів і гнав над просторами...»  це символічна картина паралельного майже незалежного існування в одній державі двох світів – світу пітьми, пекла і світу ілюзорного раю, ілюзорного вільного життя. І ці два світи уособлені в символічних образах двох експресів, котрі мислено летять у невідоме, у чорну сибірську ніч, на край світу.

    Образ дракона – це образ усієї більшовицької системи. Цей ешелон смерті, сформований ОГПУ-НКВД, уособлює приреченість народів Радянського Союзу на знищення.

Учитель. І от Григорій виривається з експресу смерті. Що зробило

Г. Многогрішного символом? Символом чого?
                               

Орієнтовані відповіді.

     З волі автора Г. Многогрішний здійснює неможливе – вистрибує майже у смерті із черева скаженого дракона і цим божевільним протестом підживлює в тисячах знеособлених в'язнів почуття людської гідності, надії, переконання, що серед них, приречених, є такі, що не здаються, воліють «ліпше вмерти біжучі, ніж жити гниючи!». Для побратимів по нещастю Григорій стає «символом непокірної і гордої молодості, символом тієї волелюбної і сплюндрованої за те Вітчизни».
Учитель Хто ще їде цим же експресом?
Учень.  Цим же експресом – тільки на інше полювання їде майор ОГПУ-НКВД Медвин «Його не зворушують ніякі екзотики, ніякі най ексцентричніші історії, ба навіть тигри. Він не те бачив. Не те знає. І не те може. Такого полювання, якого він сам є і був майстром, не зрівняти ні з яким іншим...»
Учитель. Так письменник розширює змістове навантаження назви твору підтекстом: в умовах тоталітарного режиму людина полює на людину.
Коли людина переслідує іншу людину за любов до отчого краю, то це вже є свідченням патологічних процесів у суспільстві.
Тепер Григорій поряд із основною проблемою свого життя – не залишитись нулем в історії, ставить ще одну – знищити Медвина як зло.
-         Як вирішує Григорій цю проблему?
(учні розповідають, як вирішує Григорій цю проблему)
Учитель. Чи можемо розцінювати перемогу Многогрішного як помсту?
Учень. Ні, бо виконання обов'язку, яким керується у своєму житті герой роману. Він своїм вчинком підтверджує, що рано чи пізно всяке зло має бути покараним.
Учитель. Другу сторінку трагічної долі українців (а це є другою сюжетною лінією) відкриває рід Сірків, до яких після втечі потрапляє Г. Многогрішний.
(З розповіді Сірків стає відомо, що вони приїхали у 1889 році з Полтавщини. Тут вони знайшли другу Україну, та сум за рідним краєм ніколи не покидав їх.)
Учитель. А хто ж цей легендарний Сірко, якого знали майже всі в окрузі?
У таких батьків поганими діти не будуть.
Учні розповідають про Наталку

 Слайд 10
Учитель. Чому так усе в цій родині Григорія радує, бентежить, дивує?
Учень. Бо на різній землі звичаї і традиції, мова, український дух викорінюється знищується. А тут, в цій далекій тайзі, все своє, рідне, українське. Збережене від посягань "совєтської власті".
-  Пригадайте, які традиції, звичаї, обряди збереглися?

- Чому у кінці твору автор зводить героїв у хаті Сірка?
Учень. Не випадково у кінці твору автор зводить усіх героїв у хаті Сірка. Бо це одне плем'я, яке вбачає свою силу в єдності роду. І щасливий кінець роману продиктований вимогами пригодницького роману, але ним письменник і підтверджує свою віру у світлу прийдешність України.
(зачитують кінцівку твору "... Шлях їм прослався уперед ...")

Учитель. Яка основна думка твору?
Учень. Автор переконує і запевняє в тому, що за будь-яких обставин, людина може і повинна бути Людиною. І. Багряний усе життя біг над прірвою з вірою в людину, прагнучи запалити в ній невгасиму іскру, яка б висвітлила шлях із чорної прірви зневіри, приниження в безсмертя.

-         Чи знаєте ви, що за мотивами «Тигроловів» було створено в 1994 році фільм? Слайди 11,12

ІV. Закріплення матеріалу

 Учитель. Дорогі учні, сьогодні ви на порозі самостійного життя, незабаром закінчите школу. Хтось піде працювати, хтось буде поступати в навчальні заклади, але кожний з вас вступатиме у той найвищий заклад, куди приймають без вступних іспитів, але всі складатиме випускні іспити перед Богом, своїм сумлінням на звання бути Людиною. Хтось залишиться жити в нашій країні, а хтось поїде з неї.
Але я хочу, щоб ви завжди пам'ятали слова І. Багряного (епіграф уроку) і ніколи не забували шанувати пам'ять тих людей, які піднесли нашу країну на такий високий світовий рівень. Пишайтеся своєю країною і ніколи не забувайте, звідки ви родом!!!
V. Домашнє завдання:  Написати твір-мініатюру на тему " Сміливі завжди щастя мають?".