Тема уроку: Джерела   українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми як різновид фразеологізмів. Фразеологізми в ролі членів речення.

Мета уроку: поглибити знання  учнів про фразеологізми,’ясувати джерела їх виникнення, особливості в ролі членів речення;

формувати та вдосконалювати навички доречного вживання прислів’їв, приказок, крилатих виразів та афоризмів в усному та писемному мовленні; збагачувати мовлення учнів, розвивати образне мислення;

 виховувати зацікавленість, повагу до мовних багатств свого народу та інших народів світу.

Обладнання уроку: кросворд, «карта Світу», картки з завданнями, таблиця «Джерела виникнення фразеологізмів»

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

План уроку та дозування часу

І.  Організаційний момент 1 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань 5 хв.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку 2 хв.

IV. Опрацювання нового матеріалу  10 хв.

V. Тренувальні вправи на закріплення нового матеріалу 10 хв.

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання 10 хв.  

VІІ. Домашнє завдання 2 хв.

Методика та прийоми проведення уроку: розповідь-пояснення, евристична бесіда, кросворд, робота з підручником, робота з картками, мовна пантоміміка, індивідуальна робота, мікрофон

Використана методична та навчальна література

1. Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Педагогічна преса, 2005. – С.208-2011

2. Крівіч І.А., Сургай Л.І. Українська мова. 5 клас: Плани-конспекти уроків. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. –  С.171-173

3. Морозова Л.Г. Українська мова. 5 клас: Плани-конспекти уроків. – Харків: Ранок, 2000. – С. 155-158

4. Українська мова. Довідник школяра / Уклад. О.А. Росінська. – Донецьк: ВКФ «БАО», 2001. – С. 55-58

5.  Мудрість народна зб. 36, 42, 44. – К.: Дніпро, 1983-1987

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Привітання та перевірка готовності до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

         Домашнім завданням було скласти 3 речення в яких використано фразеологізми та вивчити теоретичний матеріал §33.

2. Розгадування кросворду (попередньо намальований на ватмані чи дошці)

                                Ф

1. Пекти раків (червоніти)   

2. Ні пари з уст. (мовчати)    

3. Звестися до нитки (зубожіти)

4. Байдики бити (ледарювати)   

5. Баламутити голову (морочити)

6. Лити сльози (плакати)    

7. Молоко під вусами не обсохло (молодий)

8. Брати верх (гору) (перемагати)   

9. Накивати п'ятами (у теперішн. часі) ( втікати)

10. П'яте колесо до воза. (зайвий)     

11. Врізати дуба (померти)                 

12. Розбити глек  (посваритись)   

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

(Ключове слово кросворду  «фразеологізми», повинно підвести учнів до теми та мети уроку.)

         Отже, сьогоднішній урок буде присвячено більш детальному ознайомленню з природою фразеологізмів, а саме джерелами їх виникнення та якими членами речення вони виступають у реченнях.

IV. Опрацювання нового матеріалу

1. Виклад вчителем нового матеріалу

Велика кількість фразеологізмів виникла із словосполу­чень на позначення вчинків людини в різних ситуаціях, ро­динних стосунків, реалій побуту: водити за ніс, кліпати очи­ма, копилити губи, мотати на вус, протуркотіти вуха, розмахувати кулаками після бійки, бити себе в груди, хапатися за соломинку, гнути спину, танцювати від печі, ковтати слину, махнути рукою, зіпнутися на ноги, руки сверблять, склавши руки, пальчики оближеш, як за рідного батька, з молоком матері, свій брат, з одного тіста, як горохом об стіну, горох з капустою, як медом по губах, по саму зав'язку, казанок варить, облизати ма­когона, за одним рипом, купи не держиться.

Значне місце посідають фразеологізми, що виникли на основі спостережень за явищами природи, тваринним та рос­линним світом: як вітром здуло, свіжим вітром повіяло, пус­тити за вітром, як грім з ясного неба, хмари згущуються, витати в хмарах, з дощу та під ринву, обдало морозом, радий сонце прихилити, ждати біля моря погоди, не бачити смале­ного вовка, хитрий лис, заяча душа, як кіт наплакав, пере­літний птах, розправляти крила, мокра курка, курям на сміх, комар носа не підточить, ґедзь укусив, на вербі груші, блеко­ти наїстися.

Є фразеологізми, у яких відбилися різні історичні обста­вини: вільний козак, козацьке сонце, наче татарська орда, голо як би татари пройшли, наче на турка йде, мудрий як лях по шкоді, прив'язався як москаль, голити в москалі, здирати шкуру, кат із ним, не взяв його кат.

Проте більшість фразеологізмів своїм виникненням зав­дячують різним ремеслам, видам діяльності людей — таким, як: робота в сільському господарстві {прокласти першу борозну, орати переліг, перти плуга, одягати вуздечку, випуска­ти віжки зі своїх рук, де не посій, там і вродиться, посіяти паніку, знаходити сокиру під лавкою, як п яте колесо до воза, повертати голоблі); ковальське ремесло (кувати вухналі зу­бами, брати в лещата, попадати в лещата, дати гарту, як ковальський міх, як молотком ударити); рибальство (пійма­тися на гачок, піддаватися на вудку, заманити в свої сіті, битися як риба в сітях); ткацько-прядильне ремесло (розмо­тувати клубок, клубком ставати в горлі, нитка увірвалася, лежати в основі); кравецтво, шевство (білими нитками ши­тий, по нитці доходити до клубочка, як нитка за голкою, шукати голку в сіні, розплутувати вузол, з голочки, на один копил, правити на свій копил, міняти шило на швайку); транс­порт (входити в колію, давати зелену вулицю, ставити на рейки, на всіх парах, натискати на всі педалі, давати задній хід, спускати на гальмах, брати на буксир, без керма і вітрил, на повних парусах, пливти за течією, тримати курс, кинути якір, рятівне коло); фінансово-торговельні операції (зводити рахунки, акції ростуть, скидати з рахівниці, брати на свій рахунок, показувати товар лицем, перший сорт, купить і про­дасть); військова справа (гострити меч, схрестити мечі, ламати списи, тримати порох сухим, переходити в наступ, бра*-ти на озброєння, влучати в ціль, брати з бою, викликати вогонь на себе); театрально-музична сфера (грати роль, поміня­тись ролями, сходити зі сцени, опускати завісу, під завісу, номер не пройде, попадати в тон, як по нотах, фальшива нота, співати з чужого голосу, співати стару пісню, інша музика); картярство (відкривати карти, сплутати карти, ста­вити на карту, карти в руки, козир у руках, останній козир, робити ставку, іти ва-банк, підкласти свиню) тощо.

Багато фразеологізмів з'явилося на релігійному грунті: зем­ний рай, проспати царство небесне, пройти через пекло, пекельні муки, як з хреста знятий, шлях на Голгофу, віддати Богові душу, дзвонити в усі дзвони, на ладан дихати, одним миром мазані, рада б душа в рай, та гріхи не пускають.

Помітний слід у фразеологізмах залишили народні звичаї, обряди, вірування, забобони: дістати гарбуза, на рушник ста­ти, зв 'язати руки, як засватаний, пускати ману, зуби заговорю­вати, вставати на ліву ногу, виносити сміття з хати, з легкої руки, дорогу перейти. Стали фразеологізмами окремі характерні словосполучення з народних пісень, казок, оповідей: біле лич­ко, чорні брови, тихі води і ясні зорі, молочні ріки й кисельні береги, казка про білого бичка, лисичка-сестричка, на злодієві шапка горить, язиката Хвеська, Кощій Безсмертний', товчеть­ся, як Марко по пеклі; так то так, та з хати як.

Джерело	Приклади
1. Народна мова (вислови, прислів’я, приказки, жарти)	Під лежачій камінь вода не тече. Дати гарбуза, байдики бити, купувати кота в мішку
2. Виробничо-професійна сфера	Де тонко, так і рветься (мова ткачів); на живу нитку, сім раз одмір, а один раз одріж (мова кравців)
3. Влучні вислови видатних людей	Пропаща сила (П. Мирний) Бути чи не бути (Шекспір)
4. Античні та біблійні фразеологізми	Дамоклів меч, ахіллесова п’ята,прокрустове ложе, гомеричний сміх, діогенова бочка (античні); Дерево пізнання, блудний син, берегти як зіницю ока, терновий вінок (біблійні)
5. Переклади фразеологізмів інших народів	Як з гуся вода, як пити дати (російські); дивитися крізь пальці, тут собака зарита (німецькі) тощо.

(Таблиця є роздатковим матеріалом, завданням для учнів є не тільки запам’ятати її зміст та помістити до термінологічного словничка з мови) 

2. Виступ підготовлених учнів (Міні-доповіді заздалегідь підготовлені сильними учнями класу) 

1 учень

Переважна більшість фразеологізмів походить із народної мови.

Це передусім прислів’я, приказки, вимови жартівливого характеру:

То не козак, що не думає отаманом бути.

Семеро одного не ждуть.

Буває, що на вербі груші виростають.

З народними звичаями та обрядами пов’язані такі народні вислови: піймати облизня, виносити сміття з хати, загрібати жар чужими руками, ні пава  ні ґава, дати гарбуза.

Прислів’я та приказки є розлогим узагальненням народного досвіду, вони роблять нашу мову яскравішою, влучнішою і широко вживаються, зокрема в художній літературі. У своїй сумі прислів'я та приказки становлять своєрідний звід правил, якими людина має керуватися в повсякденному житті, тобто схвалюють або засуджують, остерігають чи повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь.

2 учень

Фразеологія збагачується за рахунок влучних висловів видатних людей, ці вислови називаються крилатими. Вони набули узагальненого змісту і стали символічними, наприклад:

Без надії сподіваюсь (Леся Українка)

Всякому народу нрав і права (Г.Сковорода)

Голос духа чути скрізь (І.Франко)

Здобутком фразеології стали вислови античних часів, в тому числі біблійні:

Вавилонське стовпотворіння (скупчення людей)

Альфа і омега (початок і кінець)

Крокодилові сльози (фальшиве співчуття).

3 учень

Значна кількість усталених зворотів перейшла до літературної мови з живої мови представників різних професій, сподобань тощо. У них відображено виробничий досвід людей, нагромаджений протягом сторіч. Ось лише деякі з них:

Кувати залізо, поки гаряче (ковальство);

Не відходячи від каси (бухгалтерія);

Не святі горшки ліплять (гончарство);

Кому що, а курці просо (птахівництво);

Грати першу скрипку (музика);

Узяти правильну ноту (музика);

Передати естафету (спорт);

Сісти на мілину (судноплавство);

Заговорювати зуби (медицина).

3.  Заочна подорож до різних країн (Італії, Індії, Африки) – ознайомлення з прислів’ями та приказками відвідуваних країн (На дошці висить карта Світу, до обраних континентів прикріплені сувої з прислів’ями та приказками. Вибрані учні знімають сувої та ознайомлюють усіх з їх змістом. Приказка чи прислів’я яке сподобалось записують у зошит.

Зупинка – Індія

ü Людину з розмови видно.

ü Дурень багатства прагне, розумного до знань тягне.

ü Знання не меншає, коли ним ділишся.

ü Розум дужчий за буйволячу силу.

ü Розуми за гроші не купиш

Зупинка – Італія

ü Сила – добре, а розум – краще.

ü Розум перемагає хитрість.

ü Хитрість розуму не замінить.

ü І давня наука дає нові плоди.

ü Великими не народжуються, а стають.

Зупинка – Африка

ü Розмова без приказки – як м'ясо без солі.

ü Прийшло казкою, пішло приказкою.

ü Слово б’є далі, ніж рушниця.

ü Від доброго слова серце м’якшає.

ü Зебу ловлять за роги, людину – за язика.

 V. Тренувальні вправи на закріплення матеріалу

1. Робота з підручником

Вправа 519

Піти на свій хліб – жити на влас­ний заробіток

Повертати глоблі назад –  рухатись в зворотньому напрямі, вертатися

Ярмо ( петля) зложити – клопіт, обтяжливі обов’язки

З іншого тіста – не схожий на інших

Вправа 520

На тихі води і ясні зорі – додому, у рідний край

Ні в казці сказати, ні пером описати – 1. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. 2. Уживається для підкреслення високого ступеня вияву чого-небудь (перев. незвичайного).

2. Самостійна робота

Вправа 525

3. Робота за картками

  Закінчити речення фразеологічними зворотами з довідки. Усно пояснити значення фразеологізмів та їх роль у реченні.

1.     Від щастя молодята були на ...

2.     Місто своє він знає як ...

3.     Нові будинки в столиці ростуть як ...

Довідка. Як з гуски вода. Як білка в колесі. На сьомому небі. Як свої п'ять пальців. Як дві краплі води. Як гриби після дощу.

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання    

1. Гра «Вгадай фразеологізм»

( Бажаючі учні отримують записані на аркушах фразеологізми)

Завдання: за допомогою жестів потрібно передати зміст фразеологізмів, а клас впізнає їх і називає

Накивати п’ятами. Шукати голку в сіні. Гнатися за двома зайцями.

2.  Вправа «Мікрофон»

-         Що нового про фразеологізми ви дізналися на уроці?

-         Для чого використовуються фразеологізми у мовленні?

-         Які вправи для тебе були цікавими?

-         Які були складними?

VІІ. Домашнє завдання

Вправа 526 §34-35

Джерело	Приклади
1. Народна мова (вислови, прислів’я, приказки, жарти)	Під лежачій камінь вода не тече. Дати гарбуза, байдики бити, купувати кота в мішку
2. Виробничо-професійна сфера	Де тонко, так і рветься (мова ткачів); на живу нитку, сім раз одмір, а один раз одріж (мова кравців)
3. Влучні вислови видатних людей	Пропаща сила (П. Мирний) Бути чи не бути (Шекспір)
4. Античні та біблійні фразеологізми	Дамоклів меч, ахіллесова п’ята,прокрустове ложе, гомеричний сміх, діогенова бочка (античні); Дерево пізнання, блудний син, берегти як зіницю ока, терновий вінок (біблійні)
5. Переклади фразеологізмів інших народів	Як з гуся вода, як пити дати (російські); дивитися крізь пальці, тут собака зарита (німецькі) тощо.

Джерело	Приклади
1. Народна мова (вислови, прислів’я, приказки, жарти)	Під лежачій камінь вода не тече. Дати гарбуза, байдики бити, купувати кота в мішку
2. Виробничо-професійна сфера	Де тонко, так і рветься (мова ткачів); на живу нитку, сім раз одмір, а один раз одріж (мова кравців)
3. Влучні вислови видатних людей	Пропаща сила (П. Мирний) Бути чи не бути (Шекспір)
4. Античні та біблійні фразеологізми	Дамоклів меч, ахіллесова п’ята,прокрустове ложе, гомеричний сміх, діогенова бочка (античні); Дерево пізнання, блудний син, берегти як зіницю ока, терновий вінок (біблійні)
5. Переклади фразеологізмів інших народів	Як з гуся вода, як пити дати (російські); дивитися крізь пальці, тут собака зарита (німецькі) тощо.

Прислів’я та приказки Індії ü Людину з розмови видно. ü Дурень багатства прагне, розумного до знань тягне. ü Знання не меншає, коли ним ділишся. ü Розум дужчий за буйволячу силу. ü  Розуми за гроші не купиш

 

Прислів’я та приказки Італії ü Сила – добре, а розум – краще. ü Розум перемагає хитрість. ü Хитрість розуму не замінить. ü І давня наука дає нові плоди. ü Великими не народжуються, а стають.

 

 

Прислів’я та приказки Африки ü Розмова без приказки – як м'ясо без солі. ü Прийшло казкою, пішло приказкою. ü Слово б’є далі, ніж рушниця. ü Від доброго слова серце м’якшає. ü Зебу ловлять за роги, людину – за язика.

 

  Закінчити речення фразеологічними зворотами з довідки. Усно пояснити значення фразеологізмів та їх роль у реченні.

4.     Від щастя молодята були на ...

5.     Місто своє він знає як ...

6.     Нові будинки в столиці ростуть як ...

Довідка. Як з гуски вода. Як білка в колесі. На сьомому небі. Як свої п'ять пальців. Як дві краплі води. Як гриби після дощу.

_____________________________________________________________

  Закінчити речення фразеологічними зворотами з довідки. Усно пояснити значення фразеологізмів та їх роль у реченні.

7.     Від щастя молодята були на ...

8.     Місто своє він знає як ...

9.     Нові будинки в столиці ростуть як ...

Довідка. Як з гуски вода. Як білка в колесі. На сьомому небі. Як свої п'ять пальців. Як дві краплі води. Як гриби після дощу.

__________________________________________________________       

Закінчити речення фразеологічними зворотами з довідки. Усно пояснити значення фразеологізмів та їх роль у реченні.

10. Від щастя молодята були на ...

11. Місто своє він знає як ...

12. Нові будинки в столиці ростуть як ...

Довідка. Як з гуски вода. Як білка в колесі. На сьомому небі. Як свої п'ять пальців. Як дві краплі води. Як гриби після дощу.

_____________________________________________________________