середа, 3 грудня 2014 р.

Технологічна картка уроку


Тема:   Узагальнення та  систематизація вивченого про прикметник. Підготовка до написання контрольної роботи 

Мета: - систематизувати та узагальнити знання учнів про прикметник  як    самостійну частину мови;
-        закріпити  навички правильно визначати морфологічні ознаки прикметників, їх синтаксичну роль;
-        - розвивати логічне мислення, пам'ять, уяву, увагу,  вміння  грамотно         висловлювати свої думки;
-        сприяти розширенню світогляду;
-        збагачувати словниковий запас учнів;  
-        виховувати почуття   пошани учнів до творчості Т.Г.Шевченка, почуття гордості за свою країну

Методи і прийоми: робота в групах, парах, дослідницька робота, самостійна робота творчого характеру, виразне читання поезій, текстів, гра « Так – НІ»,
складання сенкану,
Тип уроку: урок   узагальнення та  систематизації знань.

Способи  моделювання соціокультурних комунікативних ситуацій
вся робота на уроці побудована на основі текстоцентричного підходу з використанням інтерактивних методів.   
1.     Учні спостерігають за кращими зразками  української літературної мови , на їх основі   будують власні  речення відповідно до завдання.
2.     На основі уривків з поезій Т,Шевченка учні також створюють власний словесний малюнок картин природи.
3.     На основі матеріалу про життя Шевченка складають сенкан
4.       При виконанні домашньої  роботи   діти мають   самостійне  створити висловлювання за заданою темою ( написати листа Кобзарю або створити його словесний портрет)

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, роздатковий матеріал  для роботи в групах, «Кобзар», повість С. Васильченка «Широкий шлях». Біблія, ілюстрації до творів Шевченка








Тема:  Узагальнення та систематизація вивченого про   прикметник. Підготовка до написання контрольної роботи

Мета: - систематизувати та узагальнити знання учнів про прикметник  як    самостійну частину мови;
-         закріпити  навички правильно визначати морфологічні ознаки прикметників, їх синтаксичну роль;
-          розвивати логічне мислення, пам'ять, уяву, вміння правильно     висловлювати свої думки;
-          сприяти розширенню світогляду;
-         збагачувати словниковий запас учнів;
-         виховувати почуття   пошани учнів до творчості Т.Г.Шевченка, почуття гордості за свою країну

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, роздатковий матеріал   для роботи в групах, «Кобзар», повість С. Васильченка «Широкий шлях», Біблія, ілюстрації до творів Шевченка

Епіграф до уроку:

Зростає покоління молоде,
Нові вогні горять на небокраї,
Та в далеч з наймолодшими іде
Пророк Зорі, що землю всю осяє.
М.Рильський

Хід уроку

         І. Організаційний момент
          Сигнал про настрій ( смайлик на полях)

                Вступне слово вчителя:
-         Доброго дня дорогі діти, ! Всі ви знаєте, що з приходом весни, в перші березневі дні ось уже багато років в Україні народ вшановує пам’ять Великого Пророка української нації, Славного Поета, Відомого Художника та Провідника кожного з нас – Тараса Шевченка.
         Відомо, що коли дають характеристику народові, то передовсім називають його найталановитіших, найкращих представників.
         Український народ, Україна – це Шевченко. У ньому – наша сила, наша істина, історія, буття, наші болі і мрії.
         Шевченко – вершина родового українського дерева. Коли б волею якоїсь надзвичайної сили наш народ постав би перед необхідністю з-поміж усіх книжок вибрати дві, то він узяв би Біблію та «Кобзар» - Євангеліє від Тараса. Без першої був би неповноцінний духовно, а без другої – немислимий як народ.

         ІІ.  Повідомлення  теми, мети уроку
        
         Слово вчителя:

         Діти, на сьогоднішньому уроці ми    ще  раз повернемося до творчості Т.Г.Шевченка. А зробимо  це для того, щоб повторити та узагальнити наші знання про прикметник  як самостійну частину мови і підготуватися до написання контрольної роботи. Я думаю, що поезії Т.Шевченка, а також повість
С. Васильченка «Широкий шлях»  про дитинство Шевченка,   допоможуть нам закріпити навички правильно визначати морфологічні ознаки прикметників, їх синтаксичну роль; розвивати творчі вміння правильно використовувати прикметники у мовленні.

         ІІІ . Узагальнення та систематизація  знань
-         Перш, ніж перейти безпосередньо до основної частини нашого уроку, я пропоную пригадати деякі відомості про прикметник і дати відповіді на питання словами «так» чи «ні»
-          
1.     Бліц - опитування:
( робота із сигнальними картками: відповідь ТАК  - зелений колір, відповідь НІ – червоний колір)
1.     Прикметник – це службова частина мови? (Ні)
2.     Прикметник означає дію або стан предмета? (Ні)
3.     Прикметник відповідає на питання який? чий? котрий? (Так)
4.     Прикметник у реченні  здебільшого виступає додатком? (Ні)
5.     Чи згодні ви з тим, що прикметник має два ступені порівняння? (Так)
6.     Прикметник має три розряди? (Так)
7.     Прикметник вживається тільки в повній формі? (Ні)
8.     Ступені порівняння прикметника в українській мові мають дві форми? (Так)
9.     Прикметник не відмінюється за відмінками? (Ні)
10. Прикметник змінюється за родами і числами? (Так)
11. Прикметник має форму кличного відмінка? ( Ні)
12. Прикметник вказує на ознаку предмета? (Так)

2.  Лінгвістичний двобій
         Отже, для того, щоб перейти до виконання вправ, ми протягом уроку будемо давати відповіді на ряд запитань.
          Розпочнемо з лінгвістичного двобою.( Учні готували низку запитань за темою, супротивника вибирає вчитель. )
         (- Яка частина мови називається прикметником?
         - Які граматичні ознаки прикметника ви знаєте?
         - Чим прикметник найчастіше виступає в реченні?  ….)

3.Робота з текстом
         Ми пригадали граматичні ознаки прикметника і на нас чекає завдання. З тексту, який є уривком повісті С. Васильченка «Широкий шлях», виписати прикметники, визначити їх рід, число, відмінок.

         «…Невесела у Шевченка зимою та восени хата – стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід, од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата, як хата, - суму мов не було того… Сад темний, густий, бур’янами зарослий. За садом ховалось сонце. Після першого жаркого квітневого дня плинув теплий, тихий вечір. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті, тихим, рожевим, у білій на стіні глині. Вперше по весні білоголова Шевченкова родина розташувалась вечеряти під яблунею надворі…»

         (Учні зачитують відповіді)
-         Що ви дізналися про родину Шевченка з цього уривка?  
-         Які слова вам підказали таку відповідь? (прикметники)
-         Підберіть до прикметників першого речення синоніми та антоніми.
-          
         Ну що ж, граматичні ознаки прикметника ви пригадали, а зараз дайте відповіді на питання:
-         На які групи за значенням поділяються прикметники?
-         Які прикметники називаються якісними? відносними? присвійними?
-   Визначте розріди вжитих у тексті прикметників
4.Робота в групах

         Завдання для груп:
                            1 група:
         Завдання 1: Визначити у словосполученнях групу прикметників за значенням:
                            Талановитий поет –
                            Солом’яна стріха –
                            Дніпро широкий –
                            Тарасова книжка –
         Завдання 2: Утворити від поданих іменників прикметники:
                                      Старість, юність, цікавість, талант, розум, велич, молодість, обдарованість.
                            З одним із прикметників скласти речення про Шевченка.
2 група:
         Завдання 1: Визначити у словосполученнях групу прикметників за значенням:
                            Зоря вечірняя –
                            Доля молода –
                            Небо голубеє –
                            Поетові вірші –
         Завдання 2: Утворити від поданих іменників прикметники:
                            Солома, Україна, село, ніч, вечір, мова, дерево, глина.
                            З одним із прикметників скласти речення про Шевченка.
                           
                            3 група:
         Завдання 1: Визначити у словосполученнях групу прикметників за значенням:
                            Блідий місяць –
                            Садок вишневий –
                            Стара ряднина –
                            Шевченкова хата –
         Завдання 2: Утворити від поданих іменників прикметники:
                            Тарас, Григорій, Микита, Йосип, Марина, Катруся, Ярина, Оксана.
                            З одним із прикметників скласти речення про Шевченка.

         ( Учні зачитують відповіді)

         І з цим завданням ви впорались чудово. Молодці! А зараз перевіримо, що ви запам’ятали про ступені порівняння прикметників.
         - Яка група прикметників має ступені порівняння?
         - Скільки ступенів порівняння має прикметник? Назвіть їх.
         - Які форми мають ступені порівняння?
         - Як творяться ці форми у вищому і найвищому ступенях порівняння?

         Кожна група отримує текст уривка з поезії Т.Г.Шевченка, з якого треба виписати виділені ( підкреслені) прикметники, утворити вищий і найвищий ступені їх порівняння.

                            1 група:
         Реве та стогне Дніпр широкий,
         Сердитий вітер завива,
         Додолу верби гне високі,
         Горами хвилю підійма.
                            «Причинна»
                           
                            2 група:
         Гори мої високії,
         Не так і високі,
         Як хороші, хорошії,
         Блакитні здалека.
                            «Сон»

                            3 група:
         За сонцем хмаронька пливе,
         Червоні поли розстилає
         І сонце спатоньки зове
         У синє море: покриває
         Рожевою пеленою,
         Мов мати дитину…
                            « За сонцем хмаронька пливе…»
         ( Учні зачитують відповіді)
- Яку роль відіграють прикметники у цих текстах?
- Як вплинула  б на поезію відсутність виділених слів?
- Які картини ви уявляєте, читаючи ці рядки?
          5.Словесне малювання
         6. Театральна хвилинка
        
         Два учні -  актори показують за допомогою міміки показують прочитані з листочків прикметники. Всі учні відгадують.
         Прикметники: сумний, плаксивий, розумний, веселий, усміхнений, вухатий, красивий, сонний, злий, носатий, язикатий, похмурий.

         Я бачу, що і актори ви хороші. А зараз пригадайте:
         - Які є способи творення прикметників?
         - За допомогою чого творяться прикметники?

         Кожна група отримує уривки з поезій Т.Шевченка, виписує виділені прикметники, визначає їх спосіб творення.
        
1група:
         Чорнобрива, кароока,
         Вилитая мати,
         Тільки смутна, невесела…
                                      «Княжна»
2 Група
Орли, орли ви сизокрилі,
Поки вам лихо не приснилось,
 Хоч невеличкеє, хоч на час!
                             
3 група
                             
Глянь на мене чорнобриву,
Моя доле неправдива,
 Безталанна я!

           І  з цим завданням ви впорались. А тепер пригадайте
-         Які є форми прикметників?
-         Які прикметники є повними? короткими? стягненими? нестягненими?

7. Дослідницька робота

Учні, отримавши випереджувальне завдання, зачитують знайдені в поезіях Шевченка різні форми прикметників (короткі, нестягнені).
Для того, щоб виконати наступну вправу, пригадайте
-         Коли не з прикметником пишеться окремо? Коли – разом?
-         У яких випадках пишемо –н- або –нн- у прикметниках?
-         В яких випадках складні прикметники пишемо через дефіс? В яких - разом?

8.Словниковий диктант

Нещасливий; безталанний; не багатий, а бідний; давноминулий; багатогранний;народно-визвольний; світло-зелений; довговічний; волелюбний; невідомий; не злий, а добрий; нецікавий; славнозвісний; літературно-краєзнавчий.        

         ( Взаємоперевірка диктанту  учнями, коментування слів)

         9. Робота з підручником
        
         Опрацювання схеми розбору прикметника як частини мови  

         10.Самостійна робота
        
         Зробити синтаксичний розбір речення, виписати прикметник, розібрати його як частину мови:

         Сім’я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає.

         Вечірня – прикм., поч. ф. – вечірній, яка?, відносн., жін. р., одн., Н.в., повн., стягн., м’яка гр., означ.

         11. Асоціативний ряд

         Ну і на завершення я пропоную дібрати якомога більше прикметників до слова Шевченко:
                          Шевченковеликий, талановитий, відомий, славнозвісний, мудрий, могутній, обізнаний, багатогранний, славний, обдарований та інші.

 ІV Підсумок уроку
         Слово вчителя:   
         Сьогодні на уроці ви всі були активними і ми   змогли повторити відомості про прикметник, як самостійну частину мови, змогли підготуватися до написання контрольної роботи.
         А ще, діти, ми згадали творчість Великого Генія українського народу Т.Шевченка. Минають роки, а його слово живе, кличе нас на нові подвиги, кличе до єдності, віри і любові.

І зараз я попрошу вас  підсумувати все згадане про Великого Кобзаря у сенкані  «Шевченко»
 Складання  сенкану
  Перевірка завдання

           Сьогодні, живучи у незалежній державі – Україні, ми з гордістю можемо сказати:
                   В сім’ї українській і по всьому світу
                   Ти живеш із нами, завжди серед нас.
                   Ти дзвениш у пісні, в полум’янім слові,
                   В ореолі слави, любий наш Тарасе.
         Ми йдемо до тебе, Кобзарю, за твоєю мудрістю, яка сонцем правди і віри витає над Україною. І хочеться, щоб не збилися ми зі  шляху, щоб могли чесно глянути Тобі у вічі і гордо сказати, що «у нас нема зерна неправди за собою».

         V Оцінювання учнів
         VІ. Домашнє завдання:
1.     Підготуватися до написання контрольної роботи.
2.      Середній рівень. Виписати з творів Шевченка цитату з прикметниками. Виконати морфологічний  розбір 3 прикметників.
3.     Достатній рівень. Описати, яким ви особисто бачите Шевченка, використовуючи прикметники. 3 прикметники розібрати як частину мови.
4.      Високий рівень. Написати листа Т.Шевченку,
« Ми тебе не забули, Тарасе», використовуючи прикметники вищого та найвищого ступенів  порівняння 

VІІ. Рефлексія
Метод «Незакінчене речення»

-         Сьогоднішній урок збагатив мене… .
-         Сьогодні на уроці я … .
-         Шевченко для мого народу – це …
-         Шевченко для мене – це …
-          
Сигнал про настрій (Смайлик на полях зошита)

























Немає коментарів:

Дописати коментар