Готуємося до ЗНО

О. М. Авраменко,

доцент Київського університету імені Бориса Грінченка

МІНІ-КОНСПЕКТИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО

Шановні колеги, досвід підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання показав, що субтест з української літератури більшою мірою орієнтований на знання текстів художньої літератури, ніж на вміння аналізувати певні літературні явища, застосовувати знання з теорії літератури та ін. З огляду на це ми підготували посібник[1], який містить ключові слова щодо кожнго твору, що ввійшов до програми з української літератури, цитатний матеріал і літературні диктанти. Уривки з цього навчального видання ми пропонуємо вашій увазі в цьому й кількох наступних номерах журналу.

Пропонований матеріал слід опрацьовувати після прочитання учнями художнього тексту.

Основну (і найважливішу!) частину посібника становить цитатний матеріал і літературні диктанти. Саме опрацьовуючи матеріал цитатників, ви зосередите увагу на зовнішніх і внутрішніх характеристиках літературних героїв, на яскравих репліках та художніх особливостях творів. Слід звертати увагу й на вислови митців і літературознавців про письменників, бо, як показує досвід попередніх років, у тесті ЗНО трапляються завдання на впізнавання митця за цитатним матеріалом про нього. Рекомендуємо під час опрацювання уривків з творів радити учням виділяти маркером ключові слова, які характеризують саме того чи того героя (письменника) з-поміж інших. Завдяки цьому за кілька тижнів до проходження ЗНО учні зможуть, не перечитуючи всього посібника, повторити найсуттєвіші моменти.

Літературні диктанти покликані, з одного боку, перевірити, наскільки уважно учні прочитали текст художнього твору, а з іншого боку, розставити акценти на найсуттєвіших моментах у характеристиці літературних героїв.

Матеріал посібника можна використовувати і під час підготовки учнів до поточних контрольних робіт у 9-му, 10-му й 11-му класах. Ця навчальна книжка схвалена Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах і пройшла рецензування в Українському центрі оцінювання якості освіти.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

(1814-1861)

Рання творчість (1938-1943)

Послання «До Основ’яненка» (1839)

Ключові слова:

·        лірика;

·        послання;

·        громадянська лірика;

·        поштовх до написання – нарис Г. Квітки-Основ’яненека «Головатий»;

·        романтизм;

·        захоплення героїчним минулим України;

·        роль уроків історії для вирішення проблем сучасності;

·        віра в безсмертя рідного народу.

Понятійний апарат

Послання – віршований твір, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб.

Романтизм – літературний напрям, характерними особливостями якого є зображення незвичайного, яскравих і сильних особистостей, звернення до історичної тематики, екзотичні пейзажі (часто нічні), неприйняття буденності. Виник наприкінці ХVІІІ ст.

Поема «Катерина» (1839)

Ключові слова:

·        ліро-епос;

·        соціально-побутова поема;

·        присвята В. Жуковському;

·        трагічна доля жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві;

·        жорстока народна мораль щодо покритки.

Поема «Гайдамаки» (1841)

Ключові слова:

·        ліро-епос;

·        історико-героїчна поема (перший український історичний роман у віршах);

·        2 вступи, 10 розділів, епілог;

·        1768 р. – Коліївщина;

·        боротьба українського народу проти польсько панування в Україні;

·        необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле;

·        заклик до єднання слов’янських народів;

·        осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами;

Поема «Кавказ» (1845)

Ключові слова:

·        ліро-епос;

·        сатирична поема;

·        присвята другові Якову де Бальмену;

·        символіка орла й античного образу Прометея;

·        монолог колонізатора, звернений до горця;

·        загарбницька політика російського самодержавства;

·        заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога;

·        співчуття поневоленим, схвалення мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу.

Період «трьох літ» (1843-1847)

Поема «Сон (У всякого своя доля…)» (1844)

Ключові слова:

·        ліро-епос;

·        сатирична поема (політична сатира);

·        за способом відображення дійсності – комедія (підзаголовок Т. Шевченка);

·        форма сну;

·        вступ і три частини: зображення України, Сибіру й Петербурга;

·        сцена «генерального мордобитія» (І. Франко);

·        «сміливий маніфест слова проти темного царства» (І. Франко);

·        широкий арсенал засобів сатири (іронія, сарказм, гротеск, карикатура);

·        зображення справжньої суті російського імперського режиму;

·        засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії;

·        висміювання вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів.

Понятійний апарат

Іронія – прихована насмішка:

Од молдаванина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

Сарказм – їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. Сарказм, на відміну від іронії, виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення. Саркастично звучать такі рядки поеми:

А братія мовчить собі,

Витріщивши очі!

Як ягнята; нехай, каже,

Може, так і треба.

Гротеск – сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, на перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним. Гротеск – вищий ступінь комічного. Сцена «генерального мордобитія» – приклад гротеску.  

Карикатура − сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу. Отже, карикатура пов’язана із зоровими образами:

Мов опеньок засушений,

Тонка, довгонога,

Та ще, на лихо, сердешне

Хита головою.

Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» (1845)

Ключові слова:

·        лірика;

·        послання;

·        патріотична лірика (громадянська);

·        критика української еліти, байдужої до своєї історії, мови, батьківщини;

·        заклик до соціального примирення заради відродження нації.

Вірш «Заповіт» (1845)

Ключові слова:

·        лірика;

·        ліричний вірш;

·        громадянська лірика;

·        хорей;

·        заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.

Період заслання (1847-1857)

Вірш «Мені однаково…» (1847)

Ключові слова:

·        лірика;

·        ліричний вірш (медитація);

·        громадянська (медитативна) лірика, невольницька;

·        ямб;

·        цикл «У казематі»;

·        патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.

Понятійний апарат

Медитація – жанр поезії, у якому автор висловлює свої роздуми над проблемами життя і смерті, сенсу людського буття тощо.

Цитатник

Із послання «До Основ’яненка»:

·        Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України! (славне історичне минуле завжди буде жити в думі й пісні)

·        Утни, батьку, щоб нехотя

На весь світ почули,

Що діялось в Україні,

За що погибала,

За що слава козацькая

На всім світі стала! (батьком тут названо Г. Квітку-Основ’яненка)

Із поеми «Катерина»:

·        Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі – чужі люде,

Роблять лихо з вами.

Із поеми «Гайдамаки»:

·        Сини мої! орли мої!

Летіть в Україну, -

Хоч і лихо зустрінеться,

Так не на чужині.

·        Гайдамаки гуляють, карають;

Де проїдуть – земля горить,

Кровю підпливає.

·        Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

Текла-червоніла.

Із поеми «Кавказ»:

·        За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі.

Споконвіку Прометея

Там орел карає,

Що день божий добрі ребра

Й серце розбиває.

·        Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

·        У нас же й світа, як на те –

Одна Сибір неісходима,

А тюрм! а люду!.. Що й лічить!

Од молдаванина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

---

[1] О. М. Авраменко. Українська література: Міні-конспекти для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. – К.: Грамота, 2012. – 168 с.