Тема уроку: Україна часів Шевченка. Картини довколишнього світу природи в поезіях Т. Шевченка – інша художня реальність, створена уявою митця.

Мета уроку: систематизувати знання учнів з творчості митця, поглибити знання школярів новими фактами з біографії Т. Шевченка; розвивати мовлення дітей, аналізувати твори, виробляти літературні смаки, прищеплювати любов до літератури, поповнювати та активізувати словниковий запас учнів;

сприяти розвитку вмінь та навичок аналізувати прочитане, формувати головну думку, зв’язне мовлення, мислення;

виховувати любов до рідної мови, рідного слова, традицій нашого народу, бути справжнім патріотом України.

Обладнання уроку: портрет Т. Шевченка; виставка книжок присвячених Кобзарю та самих творів митця; репродукції картин Шевченка-художника «Селянська родина»; виставка учнівських малюнків

Тип уроку: комбінований

План уроку та дозування часу

І.  Організаційний момент 2 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань 6 хв.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку 10 хв.

IV. Опрацювання навчального матеріалу 10 хв.

V. Закріплення вивченого матеріалу 5 хв.

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання 5 хв.

VІІ. Домашнє завдання 2 хв.

Методика та прийоми проведення уроку: незакінчене речення, створення асоціативного ряду, розповідь вчителя, дослідницька робота, вправа «Мікрофон»

Використана методична та навчальна література

1. Літературознавчий словник-довідник / За ред.. Р.Т. Гром’яка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752с.

2. Усі уроки української літератури в 5 класі / Упорядник Г. В. Дідик, К. Ю. Голобородько. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – С. 212-215

3. Чупринін О.О. Усі уроки української літератури в 5 класі. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – С. 301-305

4. Шабельникова Л.П. Українська література. Підруч. для 5-го кл. – К.: Грамота, 2009. – С. 218-224

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Повторення відомостей з теорії літератури.

Художні засоби мови: метафора, епітет, порівняння.

Епітет (від гр. — додаток) художнє означення найбільш суттєвої риси явища або предмета, які зображуються. Епітет може виражатися різними частинами мови.

«Береза плакуча», «світе вольний, несповитий», «грім залізний», «синь прозора»

Метафора (від гр. — перенесення) вид тропа, що побудований за принципом подібності, ґрунтується на зображенні предметів за різними ознаками

Стояла я і слухала весну.

Весна мені багато говорила

(Леся Українка).

Спив я горя повний келих

(П. Грабовський)

Порівняння пояснює малознайомий предмет через зіставлення його з іншим, більш знайомим, предметом або явищем

Зашипіли, мов гядюки

(Т. Шевченко).

Привітаю вас, як діток

(Т. Шевченко)

2. Експрес-тест «Незакінчені речення».
Закінчити подані речення.
1. Тарас Шевченко народився у ... (Моринцях).
2. Батьки Шевченка були ... (кріпаками).
3. Сестру Тараса звали ... (Катерина).
4. У Вільно Тарас навчався у ... (досвідченого майстра живопису, можливо Й. Рустемаса).
5. 3 кріпацтва Т. Шевченка було звільнено у ... (1838 році).
6. Книга Тараса Шевченка, у якій було зібрано поетичні твори, називалася ... («Кобзар»).
7. 10 років поет перебував на ... (засланні).
8. Поховано Т. Шевченка... (у Kaнeвi на Чернечій гopi).

III. Оголошення теми та мети уроку.

1. Створення асоціативного ряду

Родина... Яка вона?

3. Вступне слово вчителя

Любов до Батьківщини, рідного краю, до родини відчувають усі. Саме це почуття підтримує людину в скрутні хвилини. Уявіть Тараса Шевченка на засланні. Його вивели на прогулянку з камери. Поет глибоко вдихає весняне повітря, пахощі вишняку, добре знані йому ще з далекого дитинства. Раптом зринає перед Тарасовими очима до щему в серці мила картина: садок вишневий коло хати, хрущі гудуть...

У таких драматичних умовах Шевченко творить надзвичайної краси поезію «Садок вишневий коло хати», яку вважають світовим шедевром пейзажної лірики.

2. Повідомлення теми уроку

Учні записують тему уроку

3. Планування дослідницької роботи

Учитель акцентує увагу на тому, що впродовж уроку учні повинні розгадати таємницю поезії «Садок вишневий коло хати». Ознайомитися з віршем  «За сонцем хмаронька пливе» й пригадати інші поезії в яких Шевченко звертається до змалювання пейзажу природи.

IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Колективне складання пам’ятки «як читати вірші»

• Читай так, щоб картину яскраво уявили слухачі.

• Намагайся бачити перед собою друзів.

• Слідкуй за виразом обличчя та жестами.

• Читай щиро.

2. Аналіз вірша «Садок вишневий коло хати»

2.1. Підготовка до аналізу ліричного твору. Історія написання поезії.

Після закінчення Академії мистецтв у 1845 р. Шевченко повертається в       Україну з наміром там оселитися. Він знайшов роботу у Київській  археографічній комісії та почав змальовувати історичні пам`ятки по всій Україні. Побував у Кирилівці, був обурений знущанням над простими селянами –  кріпаками.

1845р. – рік розквіту творчих сил Шевченка: написав п`ять поем та «Заповіт». У Києві познайомився із Костомаровим, письменником, ученим – істориком. Саме він загітував Шевченка приєднатися до таємної політичної організації, яка називалась Кирило – Мефодіївське братство, його девізом було: « І не буде ні царя, ні пана, ні кріпака». Студент Петров вступив до братства з провокаційною метою, доніс у поліцію на його учасників, і 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і в супроводі двох дужих жандармів відправлено до Петербурга.

         Тут, у  казематі, у нестерпному очікуванні вироку Т. Шевченко провів квітень і травень. Вирок виявився жорстоким: заслання до Орської фортеці без терміну заслання рядовим солдатом, Заборона писати і малювати.

 Саме у тюрмі Шевченко написав  цикл із 13 поезій « У казематі». Однією з них і була поезія « Садок …» - шедевр світової пейзажної лірики.

2.2. Виразне читання вчителем вірша «Садок вишневий коло хати»

(Учні заплющують очі і слухають, намагаючись «побачити», «почути» зображене у вірші.)

• Чи сподобався вам вірш? Чим саме? («Незакінчене речення»: На мій
погляд, вірш... .)

Учитель ознайомлює учнів з оцінкою вірша І. Тургенєвим, який відзначив високий поетичний струмінь твору, його задумливість, лагідність і назвав його чудовим.

2.3. Повторне читання поезії учнями

• Що головне в цьому вірші: опис природи чи відчуття поета?

• Назвіть тропи, що використовує автор?

2.4. Повідомлення проблемного завдання

У вірші майже немає узвичаєних художніх засобів, жодного тропа, ніяких барв, а вечір на Україні постає перед нами в усій красі. Завдяки чому досягається образність?

2.5. Пошукова робота в групах

• У кожній строфі вірша визначити зорові, слухові, дотикові образи.

• З’ясувати, як поєднуються ці образи, яким настроєм пройнята поезія. Учні працюють за такою схемою:

Садок вишневий коло хати,	Зоровий образ
Хрущі над вишнями гудуть.	Слуховий образ
Плугатарі з плугами йдуть,	Слуховий і дотиковий образи
Співають ідучи дівчата,	Слуховий і зоровий образи
А матері вечерять ждуть	Зоровий і дотиковий образи

2.6. Озвучування результатів пошуку

Таким чином, поезія «Садок вишневий коло хати» — без тропів. Усі образи в ній становлять гармонійну цілість, про що влучно ще зауважив Іван Франко. І завдяки цьому читач виразно чує, зримо уявляє, бачить все те, що Шевченко описав так просто і так геніально. Про подібні речі Л. Толстой, відомий російський письменник, говорив, що вони написані «так майстерно, що майстерності не видно зовсім». Які асоціації викликає поезія?

2.7. Робота за репродукцією картини т. Шевченка «селянська родина»

Тарас Шевченко — чудовий знавець життя народу, його побуту. Про це свідчать його поезії та картини, зокрема «Селянська родина»? Ця картина знаходиться у державному музеї Т. Г. Шевченка в Києві. Вона невелика за розміром, але значна за своїм змістом.

Порівняльна характеристика вірша і картини.

3. «За сонцем хмаронька пливе» — це теж пейзажна поезія Т. Шевченка. Послухайте її і скажіть:

• Яким настроєм пройнятий цей вірш?

• Розкажіть про свої власні відчуття, викликані цією поезією.

• Виразне читання поезії (вчителем, кількома учнями).

• За таблицею ви повторили засоби образної мови. Чи є вони у цьому вірші? (Учні виписують у зошити.)

Епітети: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, хмароньку рожевую, туман сивий, тьмою німою.

Метафори: хмаронька пливе, поли розставляє, сонце спатоньки зове, серце одпочине, серце заговорить, туман оповиє душу.

Порівняння: мов мати дитину, неначе ворог, мов матері діти.

V. Закріплення вивченого матеріалу

 1. «Мозковий Штурм»

Чим картина Т. Г. Шевченка «Селянська родина» і поезія «Садок вишневий коло хати» подібні? У чому їх відмінність?

(Учні зіставляють образи, фон, настрій, почуття, Учитель підводить учнів до висновку, що теплі родинні стосунки, природа знімають проблеми, наближають життя до ідеалу.)

2. Виразне читання поезії напам’ять «Садок вишневий коло хати» чи « За сонцем хмаронька пливе»

VI. Рефлексія та оцінювання

• «Мікрофон-2»: «Після цього уроку я зрозумів...»

VII. Домашнє завдання

Завдання на вибір:

1. Підібрати один із віршів пейзажної лірики (поза програмою), що вразив особливою чарівністю, магією.

2. Скласти кросворд за віршами Т. Шевченка.

3. Створити серію асоціативних малюнків до творів Шевченка (групова робота).