субота, 31 січня 2015 р.
понеділок, 8 грудня 2014 р.
М.Стельмах " Гуси-лебеді летять"
Тема уроку. «Гуси-лебеді
летять…» Михайла Стельмаха. Звичаї та
традиції українців.
Мета уроку. Навчальна – розкрити звичаї та традиції українського
народу , які описує письменник у творі, через художнє слово пояснити учням, як
письменник намагається яскраво відобразити звичаї та традиції народу в повісті,
з’ясувати роль художніх засобів та елементів фольклору в повісті,
розвивальна – розвивати вміння працювати з текстом, аналізувати його
фрагменти, розвивати естетичні смаки учнів, спостережливість, уміння творчо
мислити, грамотно висловлювати свої думки, удосконалювати навички виразного
читання, переказування тексту, виділення головних епізодів твору, розвивати
словник учнів, формувати кругозір.
виховна – виховувати любов до батьків, до своєї родини, до
традицій, інтерес до наслідків власної праці, естетичні
почуття.
Теорія літератури. Автобіографічна
повість, символ.
Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст.
Історія літератури,
історія, кіномистецтво, образотворче мистецтво, народознавство.
Обладнання. Портрет М.Стельмаха,
підручники, кінофільм
«Гуси-лебеді летять», мультимедійний проектор,
Тип уроку. Урок засвоєння
нових знань.
ХІД УРОКУ
І.
Організаційна частина.
2. Забезпечення емоційної готовності до роботи.
- Пригадайте, будь ласка, якусь приємну мить зі свого
дитинства і зобразіть її в зошиті
схематично.(Учні виконують завдання).
-
Можливо, хтось хоче показати своє зображення і поділитись приємними спогадами із свого
дитинства? (Відповіді учнів).
-
Я сподіваюся, що схематичні зображення створили вам позитивний настрій і
налаштували на активну роботу на уроці.
А тепер
пригадаймо, творчість якого письменника
ми вивчаємо, і яке відношення має слово «дитинство» до нашого уроку?
2.Епіграф
до уроку, його коментар.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності.
-
Кожний
урок для учня - це спроба дізнатися про
щось нове, відкрити для себе незвідане,
невідоме, глибше зазирнути у власну душу.
Урок літератури – це можливість стати кращим, досконалішим,
добрішим.
Отже, на сьогоднішньому уроці ми будемо знайомитися із творчістю
М.Стельмаха, зокрема уривками його повісті «Гуси-лебеді летять».
-
|
ЗНАТИ
|
-
про
неповторність художнього стилю М.Стельмаха; - звичаї
та традиції українського народу ,які описує письменник у повісті; - про роль художніх засобів та
елементів фольклору в повісті,
|
УМІТИ
|
-
працювати з текстом, аналізувати його фрагменти;
- грамотно висловлювати свої
думки;
- виділяти головні епізоди твору; - розвивати
словниковий запас.
|
ЦІНУВАТИ
|
-
рідну
літературу, її митців;
- найдорожчих людей – батьків та свою родину; -
традицій та звичаї українського народу;
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Вступне слово вчителя .
Діти, сьогодні ми з вами живемо в чудовий час,
користуємося досягненнями науки й техніки, маємо швидкий доступ до будь-якої
інформації, озброєні ґрунтовними знаннями, чимало знаємо та вміємо. А ще
недавно люди жили зовсім по-іншому. Вони багато фізично працювали, щоб
забезпечити себе всім необхідним для життя, виконували різні роботи, про які ми
сьогодні й не здогадуємося, та й відпочивали зовсім не так, як ми тепер. Але
всі кращі надбання й досягнення нашого народу, його звичаї й традиції, пісні та
думи не зникли, не відійшли у вічність, вони збереглися й донині не тільки в
генетичній пам’яті, але й у теперішній культурі, у побуті, у звичаях, тобто в
нашому серці, як щось дороге й трепетне, притаманне тільки нам, українцям. Тому
ми час від часу повертаємося до народного джерела, до традицій і звичаїв, з
яких беремо наснагу й сьогодні, бо все це наше, рідне, добре, любе та миле
нашому серцю.
1-й учень. Пройшло століття — все довкіл змінилось,
Хоч для історії і вік — не час.
Що є тепер, тим людям і не снилось,
Та сьогодення всіх вражає
нас,
Бо кожен день несе нас до вершини,
Нові дарує мрії й відкриття,
Захоплення і диво для людини -
Таке у нас сьогоднішнє життя.
2-й учень. Та ми в минуле прагнем повернути,
Коли прапрадіди ось тут жили.
І пригадати нині призабуте:
Які вони традиції несли,
Які були в них звичаї і жарти,
Пісні і думи, прагнення мети...
Минуле забувати нам не варто,
Щоб у майбутнє впевнено іти.
Учитель. Які
народні традиції, пройшовши роки й тисячоліття, дійшли до нас і закріпилися в
нашій культурі й побуті?
3. Народознавча вікторина
Яка головна
обрядова страва Різдва? (Кутя)
Які предмети
є атрибутом Великодня? (Паска, крашанки, писанки)
Як звуться
пісні, що виконуються навесні? (Веснянки, гаївки, гагілки)
Як
називається неділя перед Великоднем? (Вербна)
Яких птахів
випікали з тіста під час свята зустрічі весни? (Жайворонків)
З якою
свійською твариною ходили хлопчики-
щедрівники на різдвяні свята? (Із
козою)
Якої пори
року розпочинався рік у давніх слов’ян? (Навесні)
Які рослини –
символи України? (Верба, калина)
На яке
народне свято трави й квіти набирають найбільшої сили? (Івана Купала)
Яке
народно-релігійне свято відзначається сьогодні, 21 листопада? (Архістратига
Михайла)
Учитель.
Діти, ви добре знаєте народні традиції. А від кого ви вперше довідалися про них? (Можливі відповіді – від мами,
бабусі, батьків )
. А тепер ми знову працюватимемо із змістом повісті М.
Стельмаха «Гуси-лебеді летять», у ній автор відобразив побут і звичаї простих
селян, їхні щоденні турботи. Увесь твір
пронизаний народною мудрістю. Із
перших сторінок ми потрапляємо у дивовижний світ казки.
2. Вікторина на краще знання героїв твору.
• «Треба
десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи зробить, дайте
тільки заліза, дерева і ввечері добру чарку монопольки. А хочете вітряка, то й
вітряка вибудує під самі хмари...» (Дід Дем’ян)
• «...Коли
треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю
дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по
весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на
городі і не вважаю себе ледащом». (Михайлик)
• «В її устах
і душі «насіння» було святим словом. І хоч не раз вона нарікала на свою
мужицьку долю з її вічними супутниками-нестатками й злиднями, проте нічого так
не любила, як землю». (Мати Михайлика)
• «З двору
наполохано виходить у рам’ї, у розтоптаному взутті глибокоока, ще молода жінка,
її погляд шукає землі, а розгонисті брови летять угору. ...Жінка зупиняється...
потрісканими пальцями поправляє хустинку, а в її чорних очах закипають темні
сльози...» (Жебрачка)
• «Біля
самого вориння з козубом у руці стояла чорнява худенька дівчинка років восьми,
очі в неї карі, з краплинами роси, рум’янці темні, а губи відстовбурчились
рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі». (Люба)
• За яку
книжечку « я віддав безсовісному крамареві аж п’ять крашанок…» (« Три торби
реготу»)
III. Основний
зміст уроку
1. Бесіда з учнями:
-Від чийого імені ведеться розповідь у повісті?
(від імені
Михайлика)
-Отже, головний герой – Михайлик.
Хто з героїв
твору найбільше впливав на формування світосприймання й характеру Михайлика?
(дідусь, мама, бабуся).
Про які
традиції і звичаї в українській родині йдеться в повісті? (Звичай батьків
уводити дитину в чарівний світ природи, де все живе сприймається, як казка, до
батьків на ВИ
Що ви
дізналися про Михайликового дідуся? (Дід Дем’ян
був майстром на всі руки, розповів хлопчикові про золоті ключі сонця,
змайстрував хлопцеві вітряка)
Яким було
ставлення матері до насіння? До природи? Як сприймала вона землю?(відео №2,3)
Чи звернули
ви увагу на те,як Михайлик зайшов до хати? Що він зробив у першу чергу?(Зняв
картузика).Що вам відомо про цей звичай?
Чи можна
сказати, що материне чуйне ставлення до землі й до людини передалося
хлопчикові? У чому це виявляється? Який благородний вчинок Михайлика вам
запам’ятався? (Михайлик пригостив голодного хлопця насінням)
(відео №4)
До якого
образу і з якого твору подібна мати Михайлика? Чим вона нагадує матір
О.Довженка? (любов’ю до землі)
Які вірування
відображено через образ матері? (язичницьке вірування). Що вам відомо з історії
про дохристиянську язичницьку віру? (багатобожжя, природа як жива істота). Яких
язичницьких богів ви знаєте?(Підготовлена завчасно розповідь учня).
Що ви
дізналися з повісті про хліборобську працю? (слайд №5)
Який хліб був
найкращим хлібом Михайликового дитинства? (слайд №6)
Як автор
говорить про першу борозну? (слайд № 7)
Якими ми
уявляємо орачів?
Про що
Михайлик довідався із щедрівок? (що за плугом сам Бог ходив, а Богоматір носила
їсти орачам)
Що ви
дізналися про дитячі розваги під час святкування Великодня?(слайд №8)
Знайдіть і
виразно прочитайте уривок про поведінку Михайлика в лісі? Звідки, на вашу
думку, хлопчик мав такі знання?
Чому батько
носив Михайлика до школи? Що було найкращим одягом для Михайлика? (батькова
кирея)
Як ви
розумієте вислів: «Будеш іти межи люди і вибивати іскри»?
Які цікаві
народні вислови трапляються у творі?
IV.Закріплення
вивченого
1.Пошукова робота
Знайдіть епізоди,які яскраво ілюструють народні
прислів’я, приказки, фразеологізми:
-Правда завжди випливає
(з кишені випало 2 насінини)
-Письменного голова годує (любов до книжки)
-Тіло в золоті, а душа в болоті (жадібний односелець не
дав шматка хліба голодним )
2. Які фразеологізми та мудрі народні вислови ви виписали
вдома, читаючи повість? (учні читають виписане).
3. Установити відповідність між фразеологізмами та їх
значенням
1. Перець на
язиці а) Дуже бідний
2. Кум
королю б) Посилювати
переживання
3. Ятрити
душу в) Не розбиратися в
чомусь
4. Як мак
начетверо г) Напружено думати
5. Не варить
баняк д) Бути у виграшному
становищі
6. Ламати собі
голову е) Дотепно й влучно говорити
V. Підсумок уроку.
- Яких
українських традицій та звичаїв дотримуються у ваших родинах? (Діти зачитують твори,
підготовлені вдома)
- Яке
народно-релігійне свято є для вас улюбленим? (Щедрівки,колядки. Діти виконують
щедрівку)
- Як
розумієте слова Стельмаха: «А лебеді летять над моїм дитинством, над моїм
життям»? (плин життя – пройшов ще один рік, чистоту, відродження, дитинство).
- Дайте
відповідь на проблемне питання :«Чому повість М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»
має таку назву?»
- Які риси
Михайлика ви хотіли б мати й чому?
- Чим вразила
вас повість? (казковим світом, мудрістю)
- Що
корисного й повчального ви взяли для себе з повісті М. Стельмаха? (треба
дотримуватися народних звичаїв, традицій, любити рідну землю, поважати батьків)
- Розгадування
кросворда (слайди №14-22)
Власне дітище
Михайло Стельмах присвятив батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу: «Моїм батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу з любов’ю і зажурою».
- У якому часі
ведеться розповідь? (Письменник веде розповідь то в теперішньому, то в минулому
часі. Від цього читач уявою ніби переноситься
колишнього в сьогодення).
6.1. Філологічна хвилинка «На острові мовних скарбів».
- Знайдіть, який синонімічний
ряд використовує письменник до слова «лаяти». («І що це за мода пішла: не
встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять
тебе…, затюкають…»).
- Як називала мама сина,
коли сердилася на нього? («…і називають махометом вариводою, лоботрясом»;
«спершу з мене вибивали дурування і примовляли, який я бузувір, опришок, урвиголова,
харциз, каламут і навіть химород»).
- Як описує М.Стельмах зимові
дитячі розваги? («…і вже росте отакенна купа, в якій усе регоче, верещить, клубочиться,
видирається наверх і жужмом котиться вниз»).
- Знайдіть і зачитайте, які
фразеологізми та прислів’я використано в першому розділі? (Вухналі кувати
зубами; птиця також боса ходить і не журиться; сорока на крилі принесла).
- З якою метою вводить
письменник у текст повісті таку лексику?
. Вибіркове читання.
- Чому Михайликові хочеться побувати у краю,
де тихі води та ясні зорі?
12. Інсценізація
уривка повісті «У школі».
Другого дня тато взяв мене за руку i повів до школи. Коли
дзвоник задзвонив на перерву й дітвора горохом посипалась із класу, батько
підійшов до ставної русокосої вчительки, привітався з нею i нахилив голову в
мій бік:
— Привів, Насте
Василівно, вам свого школяра. Може, i з нього буде якийсь толк.
— Побачимо, —
усміхнулась Настя Василівна. — Як тебе звати?
— Михайлом.
— А вчитися хочеш?
— Дуже хочу! — так
вирвалось у мене, що вчителька розсміялась.
— Тільки пропустив
чимало він, — сказала батькові.
— Усе наздожену, от
побачите! — вихопилось у мене, i я благально поглянув на вчительку. — Читати
вмію...
— Ти вмієш читати? —
здивувалася Настя Василівна.
— Жінка казала, що
справді вміє i по всьому селі винишпорює
книжки, — захистив мене батько.
— Це вже добре. А
хто тебе навчив читати? — зацікавлено запитала вчителька.
— Я сам від старших
школярів перейняв.
— Ану, почитай нам щось,
— Настя Василівна взяла зі столу книгу, погортала її й простягнула мені. —
Читай ось на цій сторінці.
— А ти ще швидше не
можеш?
— Можу і швидше, ось
дайте, — відповів я, відчуваючи, що все йде гаразд
— А повільніше теж
можеш?
— І повільніше можу,
— здивувався, бо нащо робити повільніше те, що можна швидше випалити.
— Ну, то прочитай,
зважаючи, що в книзі ще є розділові знаки.
Далі я читав, зважаючи на знаки, і бачив, як щасливий
батько любувався своїм читальником.
— А цифри ти знаєш?
— запитала вчителька.
— І цифри, до
тисячі, знаю.
— А таблицю
множення?
— Ні, цього не знаю,
— зітхнув я і побачив, як посмутнішав батько.
— Панасе
Дем'яновичу, доведеться вашого школяра записати в другу групу.
— Спасибі вам, —
чемно подякував тато. — Пишіть, коли на другу потягне.
13.Слово вчителя.
Чарівною
казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять...»,
неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства й дива.
Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження,
відкриття і витоки свого мистецького натхнення. Уся повість пронизана мудрістю
природи, що злилась із мудрістю народною. Ще з перших сторінок повісті ми
потрапляємо у світ народних казок, стикаємося з образами містичних легенд, з
оспіваними явищами природи. Відчувається, що письменник глибоко шанує народні
обряди, звичаї і традиції. І вишивані
рушники, і калина, і свята повага до хліба — все це душа народу. У повісті М. Стельмаха
відображено святе ставлення до землі, оранки, сівби, насіння, до дерев, з якими
герої розмовляють, як із живими. Навіть показ процесу праці нагадує народний
ритуал, набутий віковим досвідом. Все це мало величезний вплив на самовиховання
Михайлика, на талант майбутнього митця.
-Українці мають багатий духовний світ. Звичаї, традиції
– його безцінні скарби, за якими
упродовж багатьох століть жили наші предки. У народі існували певні правила,
морально-етичні норми, пов’язані з народженням дитини її вихованням, стосунки
між членами родини, поведінкою молоді. За народною етикою, діти в українських
родинах зверталися до батьків і старших людей на «Ви». Значною мірою ця риса
знайшла відображення в автобіографічній повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді
летять».
Убога хатина Михайлових
батьків, прикрашена вишитими рушниками й кетягами калини, три хлібини й грудка
солі на столі, свячені страви у мальованих полумисках.
Є щось язичницьке і в тому, як селяни з книг
М. Стельмаха ставляться до землі, оранки, сівби, до насіння й дерев, з якими
вони розмовляють, як із живими. Письменник не промине нагоди, щоб показати, як
жінки тіпають коноплі, прядуть, тчуть, вибілюють полотна; як урочисто
проводжають плугатарів у поле на оранку; як майстровито роблять свою справу гончар
чи стельмах. Призабута тепер естетика праці селянина завжди відтворюється М.
Стельмахом з великою любов’ю і поезією. Він — пристрасний оборонець ладу
сільського життя, всього доброго і красивого, що відтворено досвідом
українського селянина протягом віків.
2. Зв’язок повісті з УНТ
У творі багато прислів’їв і приказок («Сто
друзів — це мало, один ворог — це багато», «Над шкурою дрижати — людиною не
жити», «Де не посій, то вродиться», «Справді, добре сміється той, хто сміється
останнім», «Зверху сміється, а всередині сичить»), влучних народнорозмовних
висловів («Птиця також боса ходить і не журиться», «В книжці злеліяне слово має
бути справжнім святом душі й мислі», «Мужицька музика — ціп і коса», «Чи
знайдеться чоловік, якому не треба було б більше, ніж він має»), фразеологізми
(«Раки пекти»). М. Стельмах — великий майстер художньої деталі при змалюванні
портрета, пейзажу
Підсумок уроку.
1 . Підведення підсумків уроку.
- Про які загальнолюдські
цінності йдеться в повісті? Як ви вважаєте, чи змінюються вони з плином часу?
- Як ви розумієте рядки
епіграфа?
2.Рефлексія.
Я дізнався…
Зрозумів…
Навчився…
Найбільші труднощі я відчув…
Я не вмів, а тепер умію…
3. Оцінювання результатів
уроку.
VІ. Домашнє завдання.
Підписатися на:
Дописи (Atom)